Зона Відчуження може перетворитись в зону сміття

Найближчими роками Україна може потонути у смітті, якщо вже зараз не почати активно працювати над побудовою нових сміттєпереробних заводів. 

Наче давно очевидна річ і ось  днями «Слово та Діло» опублікувало інфографіку, щодо того, на якій стадії перебувають зараз мери міст України на шляху до так званого очищення країни від сміття. 

На жаль, поки більшість міст — на стадії пошуку інвесторів. У Львові, сміття з якого після пожежі на Грибовицькому полігоні «мандрувало» всією Україною, він має з'явитися у 2023 році. А зараз міське керівництво лише завершило підготовчі роботи та тендер на визначення генпідрядних. 

У Хмельницькому, де переробляти сміття новий завод має вже в наступному році, будівництво ще не розпочинали, хоча кошти на нього отримали. 

В Харкові ситуація краща. Там триває будівництво сміттєпереробного комплексу. 

У цьому переліку катастрофічно відстає столиця. Хоча 30 березня ледь не сталася надзвичайна подія для столиці у сфері управління відходами. 

Нагадаємо, у 2018 році мер Києва Віталій Кличко на камери пообіцяв, що новий завод прийме першу партію вже через декілька років. Але на календарі 2021 рік, а місто все ще шукає інвесторів. Понад те, в кінці минулого року Кличко обмовився, що будівництво заводу позначиться на платіжках киян — тарифи на вивіз та переробку сміття злетять.

30 березня Міндовкілля та ДАЗВ мали б нарешті зрушити цю проблему з мертвої точки. Цього дня планувалося підписання Меморандуму про створення сучасного сміттєпереробного комплексу. 

Щоправда, не в Києві та не під Києвом, а в Чорнобильській зоні відчуження.На території комплексу виробництва «Вектор» для підписання документу мали прибути очільник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, мер Києва Віталій Кличко та голова Державного агентства з управління зоною відчуження Сергій Костюк. 

До слова, на цю подію запрошували й журналістів. Але як тільки редакція GreenPost зголосилася поїхати у Чорнобильську зону відчуження, щоб побачити все на власні очі та повернутися з експертними коментарями, нашому ЗМІ в акредитації відмовили через відсутність місць. А потім акредетували інші медіа після нас, але то не біда.

Ми запитали правників та екологів, які «підводні камені» приховує майбутнє будівництво сміттєпереробного заводу у Чорнобильській зоні відчуження. Та чи зведуть його там узагалі.

Юристи одностайні: ДАЗВ взяло на себе невластиві функції. Адже у своїй роботі вони керуються положенням від 2014 року. В ньому сказано, що агентство має право займатися лише управлінням радіоактивними відходами. Опікуватися побудовою заводу з переробки твердих побутових відходів ДАЗВ не має повноважень.  

Б'ють на сполох і екологи. Біля сміттєпереробного заводу так чи інакше буде обладнаний майданчик для розвантажування та попереднього збору відходів. До нього можуть отримати доступ тварини із Чорнобильського біосферного заповідника, який, до слова, займає 70 % території ЧЗВ. Щонайменше червонокнижні тварини можуть отруїтися побутовим непотребом. 

Своєю чергою, експерти з поводження з відходами переконані в нерентабельності проєкту. Вартість перевезення побутового сміття зі столиці у ЧЗВ нереально висока. Такий непотріб уже з упевненістю можна назвати золотим сміттям зони відчуження. 

Понад те, Чорнобильська зона — територія закрита. Тому навіть екоактивісти чи журналісти не зможуть проконтролювати, які саме відходи вивозитимуть туди на переробку. Можливо, все обійдеться лише вмістом сміттєвого відра киянина. А, можливо, під прикриттям переробки на заповідну територію рине потік небезпечних медичних відходів та хімічного непотребу. 

Та навіть із звичайним сміттям не все так просто. За статистикою 70 % вмісту сміттєвих контейнерів — це пластик. І Україні вже сьогодні потрібно в екстреному порядку зайнятися проблемою сортування сміття. Інакше вивезення столичного сміття в Чорнобильську зону перетвориться на екологічну катастрофу. Пластик, який у природі може розкладатися декілька століть, змішається з радіоактивним ґрунтом і перетвориться на нову небезпечну радіоактивну субстанцію. 

Власне, так сталося зі сміттям зі Львова, яке вантажівками в обхід КПП «Дитятки» доправили до Зони відчуження декілька місяців тому.

Проте ввечері напередодні події підписання меморандуму скасували та всі анонси зникли. 

До слова, ні Міндовкілля, ні ДАЗВ до сьогодні публічно не пояснили, чому так сталося. Завадив карантин? У ДАЗВ фахівці помітили прогалину в законодавстві? Чи це  банальна помилка пресслужби, що анонсувала невірну дату? А може міжнародні донори й інвестори обурились через таку ідею? 

А, може, меморандум підписали «за закритими дверима», щоб профільне міністерство та ДАЗВ зайвий раз не наражалися на критику суспільства та не ставали фігурантами міжнародного екологічного скандалу?

GreenPost і надалі слідкуватиме за тим, як розвиватиметься ситуація навколо сміття у Чорнобильській зоні відчуження та інформуватиме про це читачів. 

Як ми інформували своїх читачів раніше, ДАЗВ посперечалася із журналістами через «чуже» сміття на полігоні Лелів.  Керівник ДАЗВ навіть зізнався, що не розуміє, чому екожурналістів хвилює це питання.