Зміна клімату має збільшити врожайність зернових в Україні
Національний інтерес у виконанні Паризької угоди має переважати над міжнародними проєктами. Таку думку в інтерв’ю кореспонденту GreenPost висловив експерт коаліції «Енергетичні реформи», фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев.
Як
Україна виконує «Паризьку зелену угоду», і яка наша стратегія щодо переходу на
відновлювальні джерела енергії?
Україна ратифікувала «Паризьку зелену угоду», але ратифікації недостатньо. Потрібно ще привести у відповідність нашу енергетичну стратегію до цих міжнародних зобов’язань.
Одним із пунктів нашої «Енергетичної стратегії» передбачено перегляд до 1 квітня наступного року міжнародних зобов’язань України стосовно тих змін, які відбулися впродовж останніх п’яти років.
У самому тексті «Стратегії» передбачено такий періодичний перегляд, тобто пропозиції до документу переглядаються кожні п’ять років відповідно.
Для мене особисто є дивним, чому скандинавські країни, які є лідерами екологічних технологій у Європі, підписали Паризьку угоду з восьмистами сторінок коментарів зі своїми застереженнями, а Україна підписала і ратифікувала цю угоду без жодних коментарів і зауважень.
Хоча дослідження Центру Разумкова вказують, що підвищення температури навколишнього середовища сприятиме збільшенню врожайності сільськогосподарських культур України.
Тобто, підвищення температури на пів градуса збільшить врожайність зернових культур в Україні на 15% – 20%. Якщо Україна є аграрною державою, то мені не зрозуміло, чому ми маємо так сильно опиратися змінам клімату, якщо вони йдуть нам на користь.
Це одне з контроверсійних тверджень, але воно є. Не варто йти за модою. Свого часу всі говорили про озонову дірку, зараз про це вже не говорять. Але свого часу, коли ця проблема була актуальною, ті компанії, що займалися випуском холодильної техніки, збанкрутіли, а інші отримали надприбутки за рахунок переведення всіх агрегатів з фреонів на хладони та інші хладогенти. Точно так само й тепер. У мене є великі сумніви щодо того, що «зелені» кредити чи тарифи для України є благом, оскільки насправді ми всі оплачуємо дуже дорогу електричну енергію з нашої кишені.
Вартість 1 КВт електричної енергії з відновлювальних джерел зараз коштує від восьми до 15 гривень за кіловат-годину, тоді як вартість електроенергії теплових станцій 1,7 грн, а вартість атомних станцій – близько 75 копійок. Тому потрібно пам’ятати не про те, що є модним. Може, треба зачекати, наприклад, із запровадженням акумулюючих установок. Зараз відома лише одна енергоакумулююча станція Ілона Маска в Австралії, яку він поставив «на спір», але таких станцій поки що немає в Україні. І треба добре аналізувати, що перш за все, вигідно Україні, і спочатку думати, а потім діяти, а не навпаки.
Читайте також: За останні 10 років ринок біоенергетики в Україні виріс втричі
