«Завдяки безпілотникам більше нема лінії фронту як такої»: експерти розповідають, як змінюється «війна дронів»

Україна створює цілі роти ударних дронів, Росія щоразу атакує українські міста й інфраструктуру іранськими безпілотниками Shahed-136, а українська протиповітряна оборона їх збиває. Це лише кілька епізодів використання безпілотників на війні, яку вже лише лінивий не називає «війною дронів». У «Дзеркалі» розбирались, яку роль у конфлікті відіграють безпілотні апарати, які очікування, пов'язані з ними, виправдалися і які тактики використання БПЛА до 24 лютого 2022 року були невідомі.

Що було раніше

Застосування дронів на лінії фронту — не новина вже близько 40 років. Ізраїль використав їх ще 1982 року проти Сирії, запускаючи у бік сирійського ППО безпілотники-камікадзе та хибні цілі. Свої розвідувальні дрони створював СРСР. На початку нульових у США з'явилися повноцінні ударні дрони з ракетами. Трохи згодом турки створили свій знаменитий Bayraktar TB2, за допомогою якого Азербайджан пізніше виграв Другу карабахську війну.

У 2018 році захищену сучасними системами ППО базу авіації РФ у сирійському Хмеймімі атакували дронами, пошкодивши кілька літаків. Цей випадок показав, що безпілотники можуть дозволити свідомо слабшій стороні завдавати відчутних ударів армії, що перевершує її. Отже, питання про те, чи потрібні безпілотники на війні, було вирішено задовго до 2022 року. Потрібні.

Для України питання швидкого придбання власних дронів постало руба у 2014 році, після початку війни на Донбасі. Зараз українські безпілотники різноманітніші та досконаліші за російські, і може здаватися неймовірним, що колись було навпаки.

А проте це чиста правда: до самого донбаського конфлікту Україна не виробляла власних безпілотників. Українські військовослужбовці ще у 2017 році зазначали, що сепаратисти краще озброєні БПЛА, бо постачаються Росією, яка почала виробляти безпілотники раніше за Україну (включаючи відомі «Орлани-10»).

Однак, узявшись за справу, українська держава та волонтери досягли успіху: наприклад, у 2016 році на фронті з'явилися перші розвідувальні «Фурії» власного виробництва, і їх випуск наростав. У червні 2017 року на озброєнні ЗСУ стояло вже 11 типів дронів, включаючи волонтерські. У 2018 році, ще до Другої карабахської війни, Київ закупив у Анкари комплекс із шести ударних «Байракторів» із боєприпасами та системами управління та 26 жовтня 2021 року ЗСУ вперше застосували їх на Донбасі. Росіяни одночасно перераховували причини, через які українські ударні безпілотники виявляться марними у війні, і відчували в Сирії свій аналог «Оріон» (або «Іноходець», у дрона дві назви).

Коротка історія використання дронів у нинішній війні

Значущість безпілотників на фронті після початку вторгнення Росії в Україну виявилася не просто високою, а надвисокою. Перший період війни, коли дороги півночі та сходу України заповнилися незліченними колонами російської техніки, став зоряною годиною «Байракторів».

Відео, зняті з камер турецького ударного дрона, показували знищення зенітних комплексів «Бук», «Тор», «Панцир» (які теоретично без проблем мали збивати такі дрони), знищували навіть цілі колони. Працював Bayraktar TB2 і як розвідник і коригувальник — багато в чому завдяки йому на аеродромі в Чорнобаївці на Херсонщині щоразу знищувалася російська техніка, включаючи гелікоптери (а сама назва «Чорнобаївка» перетворилася на мем).

Коли навесні почалася битва за острів Зміїний, до наземних цілей додалися надводні: «Байрактар» потопив кілька катерів. Можливо, безпілотник причетний до загибелі флагмана Чорноморського флоту Росії, ракетного крейсера «Москва».

Згодом відео з ураженням техніки «Байрактарами» поменшало (мабуть, БПЛА зосередилися на розвідці та коригуванні вогню) — але у вересні 2022 року в Херсонській області турецькі дрони підірвали кілька одиниць бронетехніки та зенітних систем.

Приблизно в цей час з'явилися відомості про те, що російська армія застосовує на фронті невідомі дрони, що вибивають бронетехніку ЗСУ. Враховуючи, що 13 вересня українці збили перший безпілотник-камікадзе Shahed-136, поставлений з Ірану, логічно було припустити, що бронемашинами б'ють саме вони. Однак версія виявилася хибною — «Шахед» (або «Герань-2», як назвали його в Росії) нездатний шукати цілі на полі бою через відсутність головки самонаведення. Схоже, за іранські дрони спочатку прийняли російські (хоча є версія, що насправді теж іранські) баражувальні боєприпаси «Ланцет-3» або «Ланцет-3М».

Утім, незважаючи на свою нездатність вражати рухомі цілі, Shahed-136 виявився страшний іншою своєю якістю. Порівняно недорогі дрони з величезною дальністю польоту стали з осені 2022 року поряд із ракетами зброєю ударів по критичній інфраструктурі. Хоча збивати тихохідні дрони було просто, саме використання проти них тих же зенітних ракет марно, оскільки вони набагато дорожчі за самі безпілотники.

«Щойно він злетів — він уже переміг. Чи долетить він до мети, чи його зіб'є зенітна ракета/ПЗРК — в обох випадках. Тому що у нас поменшало на одну ракету», — цитувала Бі-бі-сі українського військового блогера.

Використання як «Ланцетів-3», так і «Шахедів» не стало поодинокою акцією — Росія активно використовує і ті, й інші. Наприклад, нещодавно, 4 квітня, ЗСУ відбили наліт 17 Shahed-136 на Одесу, збити вийшло 14.

На початок війни власних дронів-камікадзе Україна ні у виробництві, ні на озброєнні не мала. Вже після 24 лютого 2022 року з-за кордону були поставлені баражувальні боєприпаси Warmate, Switchblade 300 і — в дуже невеликих кількостях — протитанкові Switchblade 600.

Останні потенційно виглядають найефективнішими (і, схоже, очікування виправдалися — про це нижче), але дуже тривалий час про їхню результативність не було жодних відомостей.

Проте справжніми «повітряними робітниками війни» стали на фронті не дорогі спеціалізовані БПЛА, а прості та дешеві цивільні чи перероблені із цивільних моделі. Україна використала їх задовго до вторгнення, Росія схаменулася вже пізніше — але зараз коптери (королем серед яких, безумовно, можна назвати виключно вдалий китайський DJI Mavic 3) висять над полем бою сотнями з обох боків. Аеророзвідку за допомогою дронів тепер ведуть не полки та бригади, а маленькі підрозділи до відділень. Дрони навіть «самостійно» беруть у полон ворожих солдатів.

Зрозуміло, умільці почали виготовляти з коптерів імпровізовані бомбардувальники, підвішуючи під ними боєприпаси. Зазвичай це ручна граната чи постріл ВОГ-17 до підствольного гранатомета — на фронті такі дістати просто, важать вони небагато. Однак іноді використовуються більші БПЛА — так, на Сумщині бійці СЗГ України підвішують під коптер великокаліберні 120 мм міни.

Нарешті, «найзабійнішою» новинкою війни стала адаптація для військових цілей у буквальному сенсі іграшок — гоночних FPV-дронів або дронів із виглядом від першої особи. Українці почали використовувати їх наприкінці липня, відпрацювали схему до середини осені та почали масово вражати бронетехніку та навіть окремих солдатів РФ.

Незважаючи на складність у освоєнні, FPV-безпілотники вже міцно прописалися у ролі грізної зброї війни. Навіть розміщення техніки в укритті не рятує.

При цьому саме копійчаним FPV-дроном була вражена друга за дорожнечею (після крейсера «Москва») військова машина Росії — літак далекої радіолокаційної розвідки А-50.

Борт вартістю 300 з лишком мільйонів доларів був змушений полетіти на ремонт до Таганрога після удару білоруських партизанів, які використовували безпілотник, що коштує в десятки тисяч разів дешевше.

Словом, без дронів війна тепер неможлива. Які уроки може дати військовим їх використання та чого чекати у майбутньому?

Як дрони змінили військове мистецтво

Почнемо з найпростішого. Сьогодні реальністю стало те, що отримати власних повітряних розвідників або навіть далекобійну високоточну зброю (неважливо, проти піхоти чи бронетехніки) теоретично може будь-який військовослужбовець. DJI Mavic 3 коштує близько 3 тисяч доларів — тобто порівняємо за ціною не з яким-небудь «Байрактаром» (що коштує кілька мільйонів), а скоріше з автоматом.

Можливість коригувати з дронів удари призводить до набагато точнішого їхнього ураження — наприклад, на початку лютого ЗСУ підірвали два ЗРК «Тор» і зробили це, швидше за все, снарядами Excalibur. Останній наводиться за супутниковими координатами і взагалі не призначений для ураження рухомої техніки. Однак передати з дрона координати можна дуже швидко — і тоді ціль не встигає нікуди виїхати.

Способів встановити на коптер пристрій скидання тих чи інших боєприпасів розроблено безліч. А як ці «снаряди» використовуються звичайні протипіхотні чи протитанкові гранати, які є в будь-якій армії. Втім, концерн «Укроборонпром» нещодавно оголосив про початок виробництва боєприпасів спеціально для БПЛА.

Навчившись використовувати FPV-дрони, підрозділ отримує собі вже повноцінну протитанкову зброю, яка вражає техніку з найуразливіших сторін (ззаду чи зверху). При цьому майстерності «дроноводу» можна значною мірою навчитися за комп'ютером, навіть не маючи реального безпілотника. Безперечно, навчання таких фахівців тепер стане нормою в усіх арміях.

Головною перешкодою для використання FPV-дронів стане можливість радіоелектронної боротьби з ними та складність наведення безпілотника точно на ціль. Цю проблему, по суті, вже вирішено — достатньо використати не цивільний, а спеціалізований військовий БПЛА із захищеним каналом зв'язку. А точність покращується встановленням на дрон головки самонаведення. У результаті ми отримуємо камікадзе на кшталт «Ланцета-3» або Switchblade 600. Останній, до речі, нещодавно вперше був застосований на фронті, причому одразу знищив два російські ЗРК вартістю десятки мільйонів доларів.

Величезною проблемою для будь-якої армії, вимушеної протистояти безпілотникам, виявилася боротьба з ними. 

Наприклад, Росія має на озброєнні велику кількість засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які, за ідеєю, повинні глушити, садити, а то й «трофеїти» дрони, перехоплюючи канали управління ними. На фронті системи РЕБ є, а сотні та тисячі коптерів і безпілотних літаків як літали, так і літають.

Причому спірна ефективність РЕБ виявилася зовсім на вчора. Так, ще 2017 року військовослужбовці ЗСУ зуміли повернути з польоту дрон, який намагалися глушити російськими засобами радіоелектронної боротьби сепаратисти. А роком раніше українська «Фурія» зафільмувала сучасний комплекс РЕБ Росії «Житель» — хоча теоретично він глушить сигнали безпілотників на відстані до 50 км і взагалі не мав підпустити БПЛА близько до себе.

Спірними виглядають і інші способи збити дрон — стріляти в нього, витрачати дорогі зенітні ракети, опромінювати лазером (хоча роботи над бойовими лазерами ведуться). У Росії, наприклад, спробували адаптувати зенітні комплекси для боротьби з безпілотниками: ракетно-гарматному «Панцирю» замість звичайних ракет дали маленькі спеціально проти БПЛА. Це може спрацювати, але призводить до того, що машина вартістю понад 10 мільйонів доларів займатиметься боротьбою з безпілотниками й більше нічим. Це шлях у нікуди.

Існують також артилерійські установки зі снарядами, що вибухають строго у певній точці (так звані боєприпаси із програмованим підривом). Вони теоретично можуть збивати дрони десятками. Такі системи вже є: наприклад, німецький Skynex, який концерн Rheinmetall виготовляє спеціально для України, але коштують вони вже не десятки, а сотні мільйонів доларів, перекрити ними можна лише найважливіші напрямки.

Найімовірніше, у майбутньому з дронами зможуть боротися іншими дронами — так, в Україні вже ведуть роботи над FPV-безпілотниками, здатними збивати «Шахеди». З іншого боку, поодинокі невеликі БПЛА у майбутньому, швидше за все, об'єднають у рої, що управляються як єдине ціле. У така технологія називається OFFSET і вже випробовується.

Зрозуміло, показала свою життєздатність і концепція стратегічних ударних безпілотників, таких як Shahed-136 — фактично крилатих ракет із поршневим двигуном. Досить недорога примітивна система навігації, багато вибухівки, мотор, крила і готова зброя, яку дуже важко збити дешевими боєприпасами і дуже дорого — високоточними.

Безперечно, цю тактику візьмуть на озброєння багато армій, якщо не з'явиться стовідсоткової відповіді. Українці, схоже, вже застосовують — вибухи безпілотників у глибині Росії показують, що відповідні моделі вже є.

Втім, ідея була на поверхні й раніше. Український волонтер і фахівець із дронів Юрій Касьянов (який працював над власними ударними дронами ще шість років тому) говорив у коментарі «Сьогодні» у 2018 році: «Дрони змінюють війну в тому розумінні, що зараз уже немає як такої лінії фронту. Я звідси, умовно, можу запустити дрон, він прилетить, скажімо, до Донбасу чи, можливо, до Російської Федерації і може завдати якоїсь шкоди противнику, який там перебуває».

А вже цього року, після того, як у Москві на дахи будинків стали встановлювати зенітні «Панцирі», Касьянов у своєму телеграм-каналі розповів і про конфігурацію ідеального стратегічного ударного дрона: малорозмірний, несе близько 5 кг навантаження, важить 15-20 кг і летить на 600 км. За словами волонтера, від такого не допоможуть ні системи РЕБ, ні ракетно-гарматні комплекси.

Таким чином, найсерйозніші нововведення, що в буквальному сенсі змінили образ війни, стосуються в першу чергу найменших і найдешевших дронів — а не складних машин на кшталт «Байрактарів», «Оріонів» або MQ-9 Reaper. Що стосується морських і наземних дронів, то говорити про якісь серйозні зміни, які вони принесли, поки що зарано.

Також ми розповідали про копійчаний камікадзе, що знищує будь-яку техніку: ЗСУ почали масово використовувати на фронті FPV-дрони (ФОТО, ВІДЕО).