«Заповідний» Київ: боротьба триває

Київ – лідер серед міст України за площею об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, в кінці лютого 2020 року рішенням Київради ландшафтним заказником місцевого значення оголошено «Затоку Наталка» (85,5 га). Його територія розташована на Оболоні, біля вулиці Північної. В об'єкт входить 2 острови без назви, затока Наталка та прибережна смуга. Також оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Озеро Редькіне» (74,2 га в Оболонському районі).

«Але спочивати на лаврах зарано. Найближчі задачі – відновлення площі заказника "Жуків острів" та розширення території заказника "Труханів острів", – сказав GreenPost заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.

З кого за що питати

Територія заказника «Жуків острів» була незаконно скорочена в десять разів за часів мерства Леоніда Черновецького. „Жуків острів“ – це дійсно острів на Дніпрі, у південній частині Києва. Там ботаніки знаходять чимало рідкісних рослин, зоологи фіксують горностая, видру, бобра, кам’яну куницю, ласку, ондатру. Але дерибанщикам з клану Черновецького та «примкнувшим» це було байдуже. Рішенням Київради від 22 серпня 2007 року територію було скорочено у вісім (!) разів: з 1630 гектарів до 196. Вивільнені гектари швиденько були роздані – знову ж рішеннями депутатів Київради – під „оздоровчі комплекси для афганців“, „клуби юнг“ тощо. Насправді ж – під котеджі та різноманітні розважально-відпочивальні елітні заклади. У списку отримувачів земельних наділів можна знайти представників майже усіх політичних сил.

Громадськість доклала титанічних зусиль для повернення острова у власність громади Києва. Це тривало довго, земля поверталася шматочками. Так, Генпрокуратура оскаржила рішення Київради щодо передачі 70 га землі одному з «кооперативів». Суд 15 грудня 2016 року повністю задовольнив вимоги прокурорів і скасував низку держактів на землю. Загальна вартість повернутої землі була оцінена у 1,4 мільярда гривень. Деякі землі досі не повернуті київській громаді, але на тих, що вдалося отримати назад, зараз створюється знову заказник.

«Створення заповідних об’єктів має унеможливити використання цих земель під забудову, меліорацію, лісосіку тощо. Це не завжди спрацьовує, але часто такий статус надає громадянам та небайдужим представникам влади додаткові можливості та час для того, щоб зупинити дерибан ласих шматочків Києва», – зазначає заступник голови ГО "ЕкоПраво-Київ" Борис Васильківський.

Станом на квітень 2019 на території Києва розташовувалося 190 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного та місцевого значення на загальній площі 20,1 тис. га, що складає 23,97% від загальної площі міста Києва.

«Контроль за додержанням вимог законодавства на територіях заповідного фону здійснює Державна екологічна інспекція. Тобто, покарання осіб, які займаються вирубкою дерев, мисливством чи розпалюванням вогнищ – це функція Державної екологічної інспекції. Що ж стосується догляду та охорони заказників, за це відповідають балансоутримувачі територій або особи, які уклали охоронні зобов’язання. Саме вони здійснюють протипожежні заходи та виконують відновлювальні роботи», – сказав GreenPost депутат Київради, голова постійної комісії з питань екологічної політики Костянтин Яловий.

Як створити заказник або пам’ятку природи

Також він розповів про порядок створення земель природоохоронного фонду. Ця робота регулюється законом України «Про природно-заповідний фонд». Первинний документ, за яким може ініціюватись створення заповідного об’єкту, - клопотання, подане громадською чи науковою організацією. У цьому документі обов’язково має бути обґрунтування необхідності створення чи оголошення заказника, характеристика природоохоронної, наукової чи естетичної цінності, яку має об’єкт, а також відомості про місцезнаходження, власників чи користувачів території та картографічні матеріали. Заказники, відповідно до їх цінності, є національного та місцевого значення. Київрада має повноваження оголошувати території заказниками тільки місцевого значення.

Управління екології та природних ресурсів КМДА погоджує клопотання по створенню нових об`єктів природно-заповідного фонду. Якщо клопотання отримає підтримку, то депутат, який ініціював розгляд звернення, готує проєкт рішення, який розглядається у Київраді та у постійній комісії з питань екологічної політики. Управління може й саме виступати ініціатором створення заповідних об’єктів.

«Якщо інші постійні комісії Київради, до повноважень яких входить розгляд питань заповідного фонду, погоджують проект, то він вноситься до порядку денного сесії міської ради. І, до речі, кияни можуть брати участь у обговоренні проектів рішень щодо створення заказників, а також надавати свої пропозиції до проектів», – додав Костянтин Яловий.

Після прийняття рішення щодо оголошення території заповідною, підприємство чи організація, у віданні якого перебуває ця територія, зобов’язана охороняти об’єкт. Власне, ці суб’єкти мають оформлене документально охоронне зобов’язання, де вказана інформація про територію та перелік обов'язків, які має виконувати підприємство чи організація.

«Якщо ж говорити про необхідність розширення меж природно-заповідного фонду столиці, впевнений, потрібно зберегти кожен шматок «зеленої» території, особливо якщо там збереглися унікальні рослини тварини чи комахи, бо вже скоро, на жаль, ми зможемо показати їх нашим дітям лише на сторінках енциклопедій», – резюмував депутат.

Чверть заповідного - один нацпарк

Найбільшим заповідним об’єктом Києва є національний природний парк  «Голосіївський» – єдиний в Україні, що створений на території мегаполісу. Він  розташований у Голосіївському районі на площі 4525,52 га. Тобто, це майже четверта частина природно-заповідного фонду столиці.

У постійне користування парку передано лише 1879,43 га. Решта залишається у підпорядкуванні постійних землекористувачів, які хоча і мусять узгоджувати свою діяльність з дирекцією парку, але далеко не завжди це роблять. Це створює чимало конфліктів. Також досі межі тої частини парку, яка відноситься до Біличанського лісу, не винесені в натуру (не позначені на місцевості). Це теж викликає «розборки» щодо території. Хоча за законом винесення меж не є необхідною умовою для того, аби вимагати заповідних порядків.

Підпорядкований парк Мінекоенерго (раніше – Міністерству екології та природних ресурсів України, яке було реорганізовано урядом Гончарука). Це не дає можливості Києву фінансувати роботи на території парку (заборонено Бюджетним кодексом). У той же час деякі експерти вважають, що це уберігає парк від катастрофічного дерибану.

У Львові  налічується 32 об’єкти ПЗФ на загальній площі 561 га, що становить лише 3% від площі міста. У Харкові налічується 15 територій та об’єктів ПЗФ на загальній площі 467,65 га, що становить приблизно 1,4% від усієї міської території.