За викиди СО2 до бюджету сплачено 330 млн грн податків

Протягом січня-квітня цього року до державного бюджету сплатили 330 мільйонів гривень за викиди в атмосферу CO2, повідомляють у Міністерстві захисту довкілля. Платниками податку є суб’єкти господарювання та інші юридичні особи, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що перевищують 500 тонн за рік. Зазвичай це об’єкти промисловості та енергетики.

Податок за викиди двоокису вуглецю в Україні було запроваджено 2011 року для стимулювання скорочення викидів парникових газів відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» (№ 4235-VI від 22.12.2011). За ці роки його податкова ставка підвищена з 0,2 грн до 10 грн за тонну.

Так, протягом січня-квітня 2020 року сума надходжень до Державного бюджету України на викиди вуглецю зі стаціонарних джерел становить майже 330 млн грн, а за аналогічний період 2019 року — 64 млн грн. Загалом, до Держбюджету від сплати податку на викиди вуглецю у 2019 р. надійшов майже 1 млрд грн.

Також з 1 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року екологічний податок, що сплачується на території Донецької та Луганської областей (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), зараховується в такій пропорції:

• до загального фонду Державного бюджету — 20 %;
• до спеціального фонду місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей — 80 %, у т. ч. до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад — 25 %, обласних бюджетів — 55 % (ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Щоправда, сьогодні в Україні оподаткування вуглецевих викидів розглядають як фіскальний захід — для наповнення Державного бюджету. Але в міністерстві стверджують, що працюють над запровадженням цільового використання цих коштів з метою розвитку інновацій, запровадження заходів енергоефективності, скорочення викидів та адаптації до зміни клімату — щоб економічне зростання країни відбувалося без шкоди для довкілля та здоров’я громадян.