За 40 років кількість школярів з ожирінням у світі зросла більш ніж у 10 разів. Що з цим можна зробити?

За даними ВООЗ, в індустріальних країнах від 10 до 40 % дітей мають надмірну масу тіла, 15 % — ожиріння. За 40 років кількість школярів з ожирінням у світі зросла більш ніж у 10 разів — з 11 млн до 124 млн. Окрім того, 216 млн школярів мають надмірну масу тіла. Настороженість у фахівців викликає і зсування піку маніфестації дитячого ожиріння на ранні вікові періоди. Якщо така тенденція продовжиться, до 2025 року кількість дошкільнят, які матимуть ожиріння, збільшиться до 70 млн осіб. Про це розповідають «Здорові люди».

Провокуючі фактори

За словами лікаря-ендокринолога Анжеліки Солнцевої, дитяче ожиріння у деяких випадках закладається ще внутрішньоутробно.

«Є таке поняття безперервного циклу ожиріння. Причому внутрішньоутробні фактори програмування ожиріння діють уже на ранніх етапах розвитку дитини (під час вагітності, після народження і в ранньому віці)», — говорить ендокринолог.

Що може стати тригерами раннього дитячого ожиріння? Насамперед надмірна маса тіла самих батьків, значне збільшення маси тіла жінки під час вагітності, порушення вуглеводного обміну під час вагітності (гестаційний цукровий діабет).

Окрім того, впливають:

• куріння мами під час вагітності;
• кесарський розтин;
• народження як великовагових (понад 4 кг дітей), так і маловагових дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку;
• раннє штучне вигодовування;
• швидке збільшення маси дитини в перші два роки життя;
• годування дитини з обов'язковим переглядом телевізора чи мобільного телефона;
• нездорові сімейні харчові звички.

З генетичними факторами пов'язано приблизно до 40 % усіх відмінностей у масі тіла. Дитяче ожиріння — не моногенне, а полігенне захворювання, тобто на нього діє низка генів. Із сотень генів-кандидатів було виявлено близько 100 хромосомних ділянок, які відповідають за розвиток ожиріння. Певне поєднання алелів цих генів може пояснити більшу чи меншу міру схильності до розвитку ожиріння, пояснює фахівець.

«Але ще раз хочу наголосити: так, є генетична схильність до розвитку ожиріння, але вона реалізується лише за впливу зовнішніх чинників. Саме вони є основними у розвитку дитячого ожиріння», — говорить Анжеліка Солнцева.

У дітей приблизно 90 % всіх випадків ожиріння — аліментарне ожиріння. Воно зумовлене гіподинамією та переїданням. Причому іноді саме низька рухова активність відіграє ключову роль, додає лікар.

Наслідки дитячого ожиріння

Дитяче ожиріння — один зі значних чинників ризику розвитку цукрового діабету 2 типу (інсуліннезалежний цукровий діабет). Як правило, він виникає у старшому віці, в середньому після 50-60 років. Проте на сьогодні випадки цукрового діабету 2 типу діагностуються вже у підлітків, розповідає експерт.

«Дитяче ожиріння є також фактором ризику розвитку патологій кардіоваскулярної системи, різних видів порушень жирового обміну, дисліпідемії (високий рівень холестерину). Може стати тригером розвитку деяких видів онкологічних захворювань, хвороб шлунково-кишкового тракту, ортопедичної патології», — говорить Анжеліка Солнцева.

Не лише фізичне, а й психологічне здоров'я

Ожиріння, безумовно, впливає і психологічний статус дитини. Нерідко діти з ожирінням мають психологічні та емоційні проблеми, які є наслідком так званої соціальної ізоляції. Насамперед ідеться про дітей шкільного віку.

«Вони відіграють менш значущу роль у соціумі, є більш ізольованими, у них менше коло дружніх зв'язків порівняно з їхніми однолітками із нормальною масою тіла. Такі діти зазвичай сприймаються в школі як лінивіші, неуспішні, і з ними менше дружать. Усе це веде природно до нижчої самооцінки, розвитку різних емоційних проблем та досить високого відсотка депресивних станів», — пояснює Анжеліка Солнцева.

Їжа як спосіб позбутися стресу

Якщо говорити про так звані екстремальні види ожиріння, так зване морбідне ожиріння, то в його основі лежить механізм неконтрольованого або імпульсного переїдання.

«Коли ми їмо смачне, природно, підвищується наш емоційний фон, значно покращується настрій. Дитині це допомагає подолати стрес. Смакова стимуляція закріплюється й виробляється рефлекс: споживаючи, отримуємо задоволення і цим знімає стрес. Це входить у звичку, і дитина вже неусвідомлено починає їсти значно більші об’єми їжі», — говорить ендокринолог.

Своєю чергою лікар-педіатр Маргарита Дев’ялтовська зазначила, що нерідко та їжа, яка приносить задоволення дитині, аж ніяк не найкорисніша.

«Загальновідомим є той факт, що їжа приносить задоволення. Дитина може заїдати свої проблеми та знімати якісь стресові ситуації, вживаючи у великих кількостях їжу, яку любить. На жаль, часто це досить висококалорійна і не корисна їжа (чипси, солодке, борошняне тощо), яка сприяє накопиченню маси тіла», — говорить Маргарита Дев’ялтовська.

У кожному віці, розповідає лікар, дитина реагує на стрес по-своєму, і спосіб «заїсти стрес» використовується у дітей із раннього віку. У міру того, як дитина дорослішає, приєднуються особливості підліткового віку, починається статеве дозрівання, психосексуальна орієнтація, діти починають себе оцінювати вже з позиції того, як вони виглядають, свою вагу та зовнішність. І нерідко підлітки неспроможні оцінити себе об'єктивно.

«Що нижча самооцінка та стресостійкість у дитини, що вищий у неї рівень тривожності, депресії, то більша вага дитини. Тому якщо у дитини буде мотивація до здорового способу життя, з раннього віку прищеплені звички правильного харчування, які закладаються в сім'ї, достатня рухова активність, яка також знімає стрес, відповідно, фактори, що призводять до надмірної маси тіла та ожиріння, мінімізуватимуться», — підкреслює Маргарита Дев’ялтовська.

Більше новин читайте на GreenPost.