6 травня Європейська комісія запропонує заборону на всі закупівлі газу країнами ЄС у рамках як нових угод з Росією, так і наявних контрактів, пише агентство Bloomberg із посиланням на джерела. Європейський Союз опрацьовує план щодо поступового припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії ЄС із розриву енергетичних зв’язків із Росією на тлі її вторгнення в Україну у 2022 році. Що наразі відомо?
ЄС давно прагне зменшити залежність від російських енергоносіїв. До початку війни у 2022 році Росія забезпечувала понад 40 % газових потреб ЄС, однак до 2024 року цей показник знизився до приблизно 19 %. Утім, повна відмова виявилася складною через зростання імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) з Росії. За даними аналітичного центру Ember, у 2024 році імпорт російського ЗПГ до ЄС зріс на 18 % порівняно з попереднім роком. Це зростання частково пов'язане з довгостроковими контрактами за принципом «бери або плати», від яких європейським країнам важко відмовитися без юридичних і фінансових наслідків.
Згідно з повідомленнями західних ЗМІ, Європейська комісія працює над стратегією, яка передбачає припинення імпорту російського газу — як трубопровідного, так і ЗПГ — до кінця 2027 року. Пропозиція охоплюватиме і нові контракти, і чинні угоди. Обмеження на спотові закупівлі можуть бути запроваджені до кінця 2025 року, а для довгострокових контрактів дедлайн розглядають на 2027 рік. Очікується, що плани можуть бути представлені у Страсбурзі найближчим часом, однак остаточне формулювання ще обговорюється.
ЄС розраховує замінити російський газ поставками з інших країн, зокрема США, Катару, Канади й африканських держав. Уже в 2025 році США стали одним із найбільших постачальників ЗПГ до Європи. Водночас експерти попереджають про ризик нової залежності від американського газу, особливо на тлі переговорів із адміністрацією Дональда Трампа, яка наполягає на збільшенні експорту ЗПГ до ЄС. Аналітики зазначають, що глобальна пропозиція ЗПГ зростатиме найближчими роками, що може пом’якшити цінові коливання, але деякі країни, як-от Франція, Іспанія та Бельгія, залишаються найбільшими імпортерами російського СПГ — на них припадає до 85 % поставок із РФ до ЄС.
ЄС уже здійснив низку кроків для зменшення залежності від російського газу. У червні 2024 року було ухвалено рішення про заборону реекспорту російського ЗПГ через європейські порти до третіх країн — ця заборона набула чинності 26 березня 2025 року. Водночас повна відмова від імпорту ЗПГ відкладається через опір деяких країн-членів. Наприклад, Угорщина неодноразово заявляла про намір блокувати санкції проти російської енергетики. У квітні 2025 року ЄС утримався від включення заборони на імпорт ЗПГ до нового санкційного пакета через відсутність консенсусу.
Поступова відмова від російського газу є частиною стратегії REPowerEU, спрямованої на енергетичну незалежність і боротьбу зі зміною клімату. Втім, експерти застерігають, що швидка відмова без належної заміни може викликати нові енергетичні шоки та зростання цін. У 2024 році ЄС витратив на імпорт російського газу близько $26 млрд, що перевищує обсяг військової допомоги Україні за той самий період. Це підкреслює складність ситуації, коли енергетичні платежі фактично підтримують економіку країни-агресора.
Деякі джерела заявляють, що ЄС ще у 2022 році взяв на себе зобов’язання повністю відмовитися від російського газу до 2027 року. Однак насправді це була політична мета, а не юридичне зобов’язання. Реальні кроки, як-от заборона на реекспорт ЗПГ, почали впроваджуватися лише у 2024–2025 роках. Зростання імпорту СПГ у 2024–2025 роках свідчить про те, що деякі країни ЄС поки що не поспішають виконувати ці плани. Водночас аналітики зазначають, що графік відмови може бути скоригований під впливом геополітичних факторів і політики окремих країн-членів.
ЄС робить поступові, але рішучі кроки до енергетичної незалежності. План повної відмови від російського газу до кінця 2027 року залишається амбітною політичною метою, реалізація якої потребуватиме подальших переговорів, пошуку нових постачальників і подолання внутрішніх розбіжностей між країнами-членами.
Більше новин читайте на GreenPost.