Дослідник пострадянської Росії Каміль Галеєв до війни припускав, що РФ залишилося існувати щонайбільше п'ятнадцять років. Він гадав, що тригером краху стала би фізична смерть Путіна, після чого на систему чекала б криза.
«Дехто думав, що після смерті Путіна на країну чекають нові дев'яності. Не згоден. Мені здається, що бенчмарк — це Громадянська війна з тією поправкою, що населення зараз старше рази в два, ну і відповідно крові буде менше. Але в усьому іншому переформатування Північної Євразії буде зрівнянне радше з Громадянською війною 1917-1921, ніж зі нудними дев'яностими, коли партапаратники тільки вивіску змінили, а так усе залишилося, як і раніше», — розповідає Галеєв.
Експерт робить такий висновок через те, що закінчується асабія. Ідеться про концепцію концепція соціальної солідарності з акцентом на єдності, груповій свідомості та відчутті спільної мети й соціальної згуртованості, спочатку використовуваної в контексті трайбалізму та кланізму
«Нинішня асабія — це асабія 1917 року. Як ілюстрацію можна подивитися, як Кирієнко призначає Путіна директором ФСБ у 1998.
Коротше, Путін та Кирієнко — це молодші члени ленінської асабії, які згодом вибилися нагору. Але тут ось який момент є. Путін — це третє покоління, Кирієнко — четверте. А асабія якраз і живе чотири покоління. Чотири покоління правлять, а п'ятому не бувати», — прогнозує Галеєв.
Експерт говорить, що зі згасанням ленінської асабії на РФ чекає точка біфуркації. Він відкидає думку, що після Путіна прийдуть «ліберали», наголошуючи, що статусні московські ліберали — це також еліта, просто її неправляча частина.
«У плані свого походження — це все те ж червоне дворянство, схильне до тих самих процесів дегенерації, що й еліта правляча. Їхній вплив — це здебільшого символічний капітал, що залишився від дідусів-бабусь, який обнулиться за справді серйозної кризи. Тож прийти вони, звісно, можуть, а втриматися в умовах системної кризи — ні», — впевнений дослідник.
Експерт бачить лише два правдоподібні сценарії для постпутінської РФ.
1) Більш-менш кривава громадянська війна з частковим розпадом. Після чого країну збирає нова асабія, не пов'язана зі старою. Цілком ймовірно, що збирає у менших межах, ніж були до розпаду. Спочатку режим буде слабенький і змушений буде йти на компроміси та horse trades (важкі дискусії, під час яких люди чи організації намагаються домовитися про бізнес, і кожен намагається отримати щось більш вигідне для себе — ред.) із найрізноманітнішими групами інтересів. Але максимум через 5-10 років вони наважаться і зачистять усіх під нуль.
2) Більш-менш кривава громадянська війна з частковим розпадом. Якісь угруповання намагаються зібрати державу заново, але зазнають невдачі, після чого на неї чекає другий виток розпаду.
«Важко сказати, які режими утвердяться в нових державах — такі речі дуже важко прогнозувати. Найімовірніше, скрізь різні. Хто ближче до Європи, спробує євроінтегруватися, інших варіантів немає. Хто в глибині континенту – ось тим доведеться викручуватися. Факт у тому, що в тому уламку, що залишиться (?), нові асабії, порівнянні з червоною або тієї, що була до неї, утвердитися вже не зможуть. Політичні структури, хоч би як це було контрінтуїтивно, не масштабуються, причому ні вгору, ні вниз. Кратне скорочення території принципово змінить суть політичного устрою, як і його кратне збільшення», — переконаний Галеєв.
Також ми розповідали, що 34 % росіян думають, що Путін здатен першим натиснути «червону кнопку», а половина цього боїться — опитування.