Якщо Володимир Путін підпише мирну угоду вже завтра, це рішення підтримають 72 % росіян — опитування
Респонденти ще ніколи так не вагалися, відповідаючи на запитання, чи варто було починати «спецоперацію».
73 % росіян вважають, що Росія зараз рухається у правильному напрямку, 64 % підтримали би новий наступ на Київ, 62 % респондентів не відчувають небезпеки особисто собі у зв'язку з «військовою операцією», 49 % не стали би скасовувати вторгнення в Україну, проте 72 готові підтримати підписання мирної угоди вже завтра. Ось що з’ясували в Russian Field, провівши телефонне опитування з метою з’ясувати ставлення росіян до війни з Україною.
Росія та світ
Майже три чверті респондентів (73 %) вважають, що Росія зараз рухається у правильному напрямку. Неправильним шлях, яким йде країна, назвали 16 % опитаних, ще 11 % важко або відмовилися відповісти. Серйозних відмінностей у думках серед респондентів різної статі та віку немає.
Респонденти з низьким доходом найчастіше позначають напрямок розвитку Росії як неправильний. Зі збільшенням доходів зростає і позитивне ставлення опитаних до спрямування країни. Зворотна залежність спостерігається серед респондентів із різним рівнем освіти: що вона вища, то частіше висловлюється песимістична оцінка.
Респонденти, які вважають, що офіційним даним можна довіряти, частіше схвалюють напрям, у якому йде Росія. Ті, хто не вважають цю інформацію гідною довіри, рідше дають позитивні оцінки. Найбільш оптимістична аудиторія телебачення, найменш — читачі онлайн-ЗМІ.
Більшість респондентів (69 %) вважають, що проведення «воєнної операції» зміцнює авторитет Росії у світі. Не поділяє цю точку зору 21 % опитаних, ще 10 % вагалися з відповіддю або відмовилися відповідати на запитання. Респонденти віком від 45 років частіше бачать позитивний зв'язок між «військовою операцією» й авторитетом країни. Серед молоді більше третини (36 %) вважають, що військові дії не зміцнюють позиції Росії на світовій арені.
Респонденти, які вважають хід «воєнної операції» успішним, частіше заявляли про позитивний вплив воєнних дій на авторитет Росії у світі (90 %). Аналогічної думки дотримуються й ті, хто вважає, що офіційні дані про перебіг «військової операції» можна довіряти. Більшість телеглядачів (82 %) повідомляють, що воєнні дії зміцнюють авторитет країни. Читачі онлайн-ЗМІ та Telegram-каналів займають таку позицію рідше.
Вплив «військової операції» на життя
Близько половини респондентів (55 %) не мають втоми від новин про «військову операцію». При цьому 40 % зазначають, що втомлюються від порядку денного. Про накопичення втоми від тематики «воєнної операції» у новинах значно говорять жінки (46 %) та люди похилого віку (44 %).
Втома від новин про «військову операцію» корелює з матеріальним становищем респондентів: що забезпеченіший опитаний, то менше його турбує ця проблема. Люди з вищою та незакінченою вищою освітою повідомляють про втому від тематики «військової операції» частіше, ніж респонденти із середньою та середньою спеціальною освітою.
Респонденти, які вважають «військову операцію» неуспішною, і ті, хто хотіли б скасувати її в минулому, значно частіше говорять про втому від новин на цю тему. Учасники дослідження, які виступають за виведення військ, значно частіше говорять про втому від новин, ніж прихильники наступу чи утримання позицій. Така ситуація і серед прибічників мирних переговорів. Загалом рівень втоми від новин про «воєнну операцію» практично не змінився з травня 2022 року.
62 % респондентів не відчувають небезпеки особисто собі у зв'язку з «військовою операцією». Про свої побоювання повідомляють понад третину опитаних (36 %). За себе найчастіше переживають жінки: 43 % проти 26 % серед чоловіків.
Серед респондентів, які не довіряють офіційним даним про «воєнну операцію», близько половини (47%) турбуються про особисту безпеку. Також занепокоєння найчастіше відчувають читачі онлайн-ЗМІ (40%) та Telegram-каналів (39%). Більше половини респондентів (59%), які вважають хід «військової операції» неуспішним, відчувають побоювання за себе. Також більшість (52%) прихильників скасування «воєнної операції» турбуються про свою безпеку.
Оцінка ходу війни
Більше половини опитаних (58 %) оцінюють перебіг «військової операції» для російської армії як успішний. Водночас, 21 % вважають, що «військова операція» йде неуспішно. Ще стільки ж вагалися чи відмовилися відповідати на запитання. Частка тих, хто вважає перебіг бойових дій успішним, зростає від молодших вікових груп до старших і менш забезпечених до більш забезпечених респондентів.
Респонденти, які не довіряють офіційним даним про військову операцію, частіше повідомляють про неуспішність військових дій (40 %). Ті, хто довіряє офіційним даним, здебільшого (84 %) оцінюють «військову операцію» як успішну. Серед аудиторії онлайн-ЗМІ та Telegram-каналів частка тих, хто сприймає «військову операцію» як неуспішну, вища, ніж серед телеглядачів.
З лютого частка респондентів, які оцінюють хід «військової операції» як успішний, незначно зросла (+2 п.п.), а частка негативних оцінок — трохи знизилася (-2 п.п.). Таким чином, показники практично повернулися до рівня квітня 2022 року.
Респонденти розділилися практично порівну з питання довіри офіційної інформації про перебіг «військової операції»: 46% довіряють, 45% не довіряють. Більше половини опитаних до 45 років вважають, що офіційним даним довіряти не можна. Рівень довіри офіційної інформації зростає зі збільшенням добробуту респондентів. Водночас із рівнем освіти цей показник практично не пов'язаний.
Більшість телеглядачів довіряють офіційним даним про перебіг «військової операції». Навпаки, більше половини аудиторії Інтернет-ЗМІ та Telegram-каналів не довіряють інформації від влади. Рівень довіри офіційної інформації незначно знизився порівняно з лютим 2023 року, проте загалом показник можна назвати стабільним: думка респондентів, як і раніше, розколота щодо того, чи можна довіряти даним про хід «військової операції», які повідомляють влада.
Переважна більшість опитаних (81 %) чули про руйнування Каховської ГЕС. Найкраще про цю подію обізнані чоловіки та респонденти віком від 45 років. Серед респондентів, які отримують інформацію про «військову операцію» з різних джерел, найбільше обізнані про ситуацію на ГЕС читачі Telegram-каналів (89 %).
Найчастіше респонденти вважають, що відповідальність за руйнування Каховської ГЕС лежить в Україні (44 %). Значно рідше винними називають США (10 %), Росію (6 %) чи Європу (3 %). 22 % опитаних важко відповісти на це питання.
Частка тих, хто вважає Україну відповідальною за подію, зростає від молодих вікових груп до старших. Респонденти, які отримують інформацію про хід «військової операції» з телебачення, найчастіше покладають відповідальність за руйнування Каховської ГЕС на Україну (53 %), а аудиторія Інтернет-ЗМІ — на Росію (9 %). Показники серед читачів Telegram-каналів близькі до середніх за вибіркою.
Новий наступна Київ підтримали б 64 % респондентів, 23 % не підтримали таке рішення президента. Чоловіки частіше за жінок схвалюють це рішення: 70 % проти 59 % відповідно. Підтримка нового наступу на Київ зростає від молодих респондентів до старших.
Загалом матеріальне становище не надто впливає на ставлення до наступу на Київ: у більшості груп понад 60 % підтримали б таке рішення. Винятком є найменш забезпечені учасники опитування, серед яких прихильників та противників цього кроку приблизно порівну (38 % та 43 % відповідно).
Незалежно від джерела інформації більшість опитаних підтримали б новий наступ на Київ. Проте серед читачів Інтернет-ЗМІ та Telegram-каналів більше противників цього кроку, ніж серед телеглядачів. Серед тих, хто відчуває втому від новин про «воєнну операцію», 38% не підтримали б новий наступ на Київ. Крім того, 51% респондентів, які бажають скасувати «військову операцію» у минулому, також не підтримали б таке рішення президента. Серед тих, хто вважав за краще перехід до мирних переговорів, якщо продовжувати бойові дії буде неможливо без другої хвилі мобілізації, 46% підтримали б наступ на Київ, а 39% — ні.
Якщо Володимир Путін підпише мирну угоду вже завтра, це рішення підтримають 72 % респондентів. Не підтримали б такий крок 20% опитаних. Найчастіше це рішення схвалюють жінки та молоді учасники дослідження. Підтримка мирного рішення В. Путіна дещо знижується серед забезпечених респондентів порівняно з малозабезпеченими, а також серед опитаних із середньою спеціальною та вищою освітою порівняно із опитаними із середньою освітою.
Рівень підтримки нового наступу на Київ зараз є найбільшим за період дослідження (з липня 2022 року). Водночас спостерігається і один із найвищих показників підтримки мирної угоди вже завтра.
Сценарії продовження та завершення війни
Половина респондентів (49 %) вважають, що «військова операція» триватиме ще більше року, ще 23% не змогли відповісти на запитання. Чоловіки дещо частіше за жінок висловлюють припущення про те, що «військова операція» триватиме ще більше року: 53 % чоловіків проти 46 % жінок. Понад половина респондентів від 18 до 44 років припускають, що військові дії в Україні розтягнуться більш ніж на рік.
З березня 2022 року частка респондентів, які говорять про те, що «військова операція» триватиме ще більш як рік, значно зросла: з 13 % до 49 %. Число оптимістичних оцінок, навпаки, значно поменшало: з 58 % до 27 %.
Прогнози тривалості «воєнної операції» практично не відрізняються серед тих, хто хотів би чи не хотів би скасувати її у минулому. Водночас ті, хто оцінює «військову операцію» як неуспішну, налаштовані песимістичніше з приводу термінів, ніж ті, хто вважає її успішною.
Частки тих, хто виступає за продовження «воєнної операції», та тих, хто за перехід до переговорів, практично зрівнялися, 45 % та 44 % відповідно. Більшість серед чоловіків та респондентів від 45 років схильні підтримувати продовження воєнних дій, серед жінок та молоді – переговори. Більш забезпечені респонденти загалом частіше схильні виступати за продовження «військової операції», ніж менш забезпечені.
Більшість респондентів, які побоюються за себе у зв'язку з «військовою операцією», виступають за перехід до переговорів (58 %), більшість тих, хто не боїться — продовження воєнних дій (54 %).
Частка прихильників продовження «воєнної операції» знизилася порівняно з минулою хвилею (-4 в.п.), а частка прихильників мирних переговорів, навпаки, зросла (+4 в.п.). Загалом показники практично зрівнялися та досягли рівня початку грудня 2022 року.
У респондентів запитали про те, що Росії потрібно робити зараз: вести наступальні дії в Україні, утримувати поточні позиції чи виводити війська. Найпопулярніша стратегія серед респондентів — перехід до наступальних дій (39 %). Ще 30 % виступають за утримання поточних позицій, а 12 % вважають, що зараз потрібно вивести війська. 15 % опитаних важко відповісти на це питання. Наступ частіше підтримують чоловіки та респонденти віком від 45 років. Серед молоді найпопулярнішим варіантом є утримання позицій. Частка прихильників виведення військ зменшується з віком.
Частка прихильників наступу значно знижується серед двох найбільш забезпечених груп респондентів. Відсоток прихильників утримання поточних позицій зростає зі зростанням добробуту, однак у найзабезпеченішій групі він також знижується. Ідея виведення військ найпоширеніша серед малозабезпечених респондентів (22 %). Наступ найчастіше підтримують опитані із середньою освітою, утримання позицій — із неповною вищою.
Респонденти, які побоюються за себе через «військову операцію», рідше підтримують наступ (29 %) і частіше виступають за виведення військ (21 %). Ті, хто вважає неуспішним хід війни, частіше підтримують ідею виведення військ (38 % та 21% відповідно).
Більше половини респондентів (54 %) вважатимуть за краще перейти до мирних переговорів, якщо для продовження «спецоперації» потрібно провести другу хвилю мобілізації. У той же час більше третини (35 %) виступають за продовження воєнних дій навіть у цьому випадку. Прихильники переходу до переговорів переважають у всіх статево-вікових групах, крім чоловіків, де 50 % воліли б продовжити «військову операцію». Більш забезпечені респонденти частіше схильні підтримувати продовження «воєнної операції» за умов другої хвилі мобілізації. Однак у всіх групах за показниками добробуту переважають прихильники початку мирних переговорів.
Серед тих, хто не відчуває загрози особистої безпеки, позитивно оцінює хід «військової операції» відзначається приблизно рівна частка прихильників продовження «військової операції» та переходу до переговорів у разі, якщо продовження без другої хвилі мобілізації буде неможливим (близько 45 %). У решті підгруп переважають прихильники початку мирних переговорів.
Більше третини респондентів (35 %) воліли б скасувати військову операцію у минулому, майже половина (49 %) не стали б цього робити. Проти скасування частіше виступають чоловіки (57 %) та респонденти від 45 років (56-58 %). Єдина група, де прихильники скасування ВО переважають молодь 18-29 років (53 %).
Зі зростанням доходу респондента збільшується частка противників скасування «військової операції». Серед тих, хто оцінює «військову операцію» як неуспішну, 62% хотіли б скасувати її в минулому.
Частка прихильників скасування «воєнної операції» у минулому досягла найбільшого, а частка противників — найменшого рівня. Це означає найбільшу неоднозначність думок респондентів із цього питання за весь час спостережень.
Раніше ми писали, що 7 % росіян вважають Володимира Путіна головним національним символом Росії — опитування.
