Якою буде громадська рада при Міндовкіллі

На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднена інформація про результати виборів до громадської ради при цьому відомстві. Новина викликала бурхливе обговорення. Наприклад, представник організації АНТС, народний депутат і секретар Комітету ВРУ з екологічної політики восьмого скликання Остап Єднак вважає, що склад нової громадської ради є «радою лобістів». Маючи на увазі, що серед майбутніх членів ради чимало представників бізнес-асоціацій, наприклад, Конфедерації будівельників України, Торгово-промислової палати України або Федерації металургів України. Також пан Остап вважає, що такий склад ради сформовано внаслідок виборів через проведення установчих зборів, а не через електронне голосування.

Наскільки спосіб виборів визначає склад ради? Чим відрізняються установчі збори й електронне голосування? Наскільки дієві є ради, обрані в різний спосіб, і від чого взагалі залежить ефективність виборів і дієздатність громадської ради? Розберімося.

Довідка: Громадська рада при центральному або іншому органі виконавчої влади (ЦОВВ) «є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики» (постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996.

Копнемо глибше

Аби зрозуміти, чим принципово відрізняється склад громадської ради при екоміністерстві, варто порівняти «свіжу» раду з попередніми.

Наприклад, у складі громради-2016  ми побачимо Федерацію роботодавців України, Європейську Бізнес Асоціацію або ту ж Торгово-промислову палату. Є там й інші організації, назви яких важко асоціювати винятково з екологічною діяльністю.

У громраді-2018 знаходимо Всеукраїнське об`єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України», «Український ядерний форум» і знову Торгово-промислову палату.

Уважний спостерігач скаже, що в цьому році представників бізнес-асоціацій багато як ніколи. Це так. Але зробімо ще одне порівняння. Подивимося на список кандидатів у члени громадської екоради. Список кандидатів у громраду-2020 має 47 претендентів, тобто не потрапили до складу ради лише 12 організацій. Цікаво, що серед кандидатів немає тих, хто різко критикує нинішній склад громради. Не можна сказати, що екоНУО взагалі немає у списку охочих посісти місце у громраді, але їх менше, ніж хотілося б. У списку не видно багатьох організацій, які добре відомі екологічній спільноті своєю діяльністю — виступами, пікетами, маршами, заявами. Чому ці організації не подавали свої кандидатури?

Можливо, тому, що робота у громраді потребує багато часу, сил, ресурсів — людських, фінансових, організаційних? А також бюрократичних (у хорошому розумінні) навичок, готовності працювати в команді, вміння грати «у довгу».

Мені також хотілося б бачити у ГР більше саме екологічних організацій, а не представників промислових асоціацій. Але, по-перше, як виявилося, не всі екоНУО зголошуються працювати у громраді як одній із платформ. А по-друге, федерації та асоціації підприємців за законом мають право бути у складі ГР. У їхніх статутах зазначено відповідні види діяльності і вони більше ніж пів року таку діяльність ведуть. Наприклад, «Федерація металургів України» свого часу виступила проти законопроєкту № 3251 «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів».

«…до складу Громадської ради при Міндовкіллі можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства (далі — ІГС), які не менше шести місяців до дати оприлюднення цього повідомлення провадять свою діяльність, реалізують свої проєкти у сфері, пов’язаній з діяльністю Міндовкілля, що підтверджується інформацією про результати діяльності інституту громадянського суспільства, та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності. Під провадженням ІГС діяльності у сфері, що пов’язана з діяльністю Міндовкілля, розуміється проведення ІГС заходів, досліджень, надання послуг, реалізація проєктів тощо з питань, пов’язаних з визначеною законодавством сферою діяльності Міндовкілля», — йдеться у відповіді Міндовкілля на запит GreenPost.

Ініціативна група перевірила документи на відповідність критеріям, визначеним постановою № 996. Наприклад, було відмовлено організаціям, які мають одних і тих же засновників.

«Це дуже правильний принцип, тому що саме через масову подачу заявок від організацій-клонів свого часу відбулося рейдерське захоплення ГР при Державній екологічній інспекції та Державному агентстві рибних ресурсів», — розповів GreenPost голова «Громади Рибалок України» Андрій Неліпа.

Але «двійників» було небагато — три організації. Ще пів десятку відмовили тому, що вони подали документи після кінцевого терміну. От і вийшов той список кандидатів, у якому чимало представників спілок і федерацій.

Так, я навіть не сумніваюся у тому, що ці асоціації будуть захищати інтереси власників підприємств, як будуть це робити через інші інституції та об’єднання й усіма іншими способами і шляхами. Але наразі можливість їхньої участі прописана у 996-й постанові КМУ і є законною. Втішає, що у громраді бізнес буде змушений узгоджувати свою позицію з екоНУО, і це є більше плюсом їхньої участі у її складі, ніж мінусом.

Якщо ж НУО хочуть мати більшість у ГР або мати ексклюзивне право бути там представленими, вони мають  два варіанти дій. Перший - домагатися змін у постанові №996. Другий - об’єднатися і провести у громраду більше своїх представників. На жаль, в екологічному русі на сьогодні недостатньо лідерів та організацій, які б могли це зробити. Чому — це окрема історія.

Установчі збори чи електронна технологія?

Не є на мою думку причиною існуючого балансу сил у громраді і спосіб голосування, який критикує Остап Єднак та деякі інші представники екоспільноти.

Голосування з відбору 35 членів ГР при Міндовкіллі було рейтинговим і відбувалося з використанням гугл-платформи.

Хоча засідання установчих зборів проводилося відкрито і транслювалося через Інтернет, частина учасників процесу створення ГР висловили незгоду з цим варіантом формування ради. Постанова № 996 передбачає два варіанти голосування за склад ради: як уже згадані установчі збори, так і відкрите електронне голосування. Обидві процедури є легітимними і чітко прописані. Представники організації «Збережемо Дніпро» (SaveDnipro) вважають електронне голосування більш демократичним.

«Громадська рада при Міндовкіллі знов буде обиратися архаїчним шляхом: через голосування на «установчих зборах». Це коли люди збираються в кімнаті та голосують одне за одного. Такий спосіб паплюжить волевиявлення, адже фактично результат голосування залежить винятково від того, скільки своїх прибічників ти зареєструєш та приведеш до цієї кімнати… ми ухвалили рішення на знак протесту не брати участь у голосуванні», — написала у пості у ФБ лідерка SaveDnipro Ірина Черниш.

У чому принципова різниця між установчими зборами й електронним голосуванням?

На установчих зборах голосують тільки учасники зборів, тобто ті, хто претендує на місця у ГР. Плюсом тут є те, що всі учасники голосування відповідають критеріям відбору до ГР. Їхні документи перевірені ініціативною групою, вони справді займаються профільною діяльністю. Цьогорічні збори проходили в Zoom, велася пряма трансляція засідання. Голосування відбувалося у гугл-формі, що мінімізувало людський фактор. До складу ради запропоновано ті кандидатури, які набрали найбільше голосів (рейтингове голосування).

В електронному голосуванні можуть брати участь усі, хто зміг пройти ідентифікацію через ФБ або інші верифікаційні системи.

«Рейтингове електронне голосування щодо формування складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади здійснюється громадянами незалежно від місця проживання», — зазначено у Постанові № 996.

При цьому жодних вимог до компетентності, досвіду, доброчесності учасника електронного голосування в обраній сфері не висувається.

Наскільки можна відстежити, що голосує та сама людина, але з різних облікових записів? Так, для верифікації учаснику голосування приходить СМС. Але якщо маєш два облікових записи та два телефони — то маєш вже два голоси. Якщо маєш два десятка залежних від тебе найманих працівників — то два десятка голосів. А якщо дві тисячі?

Я спробував порозпитувати в організації «Електронна демократія», яка якраз спеціалізується на проведенні електронних голосувань (саме вона забезпечувала електронне голосування у 2016 році) про можливість відсікати фейкові голоси. Але все, що отримав у відповідь — «Дякуємо за повідомлення, ми відповімо вам протягом найближчих кількох годин».

Є ще один нюанс. На проведення електронного голосування потрібні гроші. Якщо ці кошти будуть направлені з бюджету Міністерства, то треба проводити тендер. Ну й треба, щоб кошти, як мінімум, були в наявності.

«…у поточному році у бюджетних видатках Міндовкілля не було передбачено закупівлю послуг для організації та проведення електронного голосування», — повідомили з Міндовкілля у відповідь на запит GreenPost.

«За», «проти» і «проти всіх»

Обидва способи голосування, прописані у Постанові № 996, є законними. Але думки екоспільноти розділилися щодо доцільності використання того чи іншого способу. Наприклад, одні з учасників дискусії за зразок демократичного голосування наводять приклад виборів ГР у 2016 році. Тоді було проведене електронне голосування. Ініціатором виступив особисто екоміністр пан Остап Семерак.

«В Мінприроди почала працювати ініціативна група з формування громадської ради. Я бачу у цьому процесі три складові: 1.Рада має якнайширше відображати природоохоронну спільноту, і тому зацікавлених прошу долучатися. 2. Запропонував ініціативній групі обрати електронне голосування за членів ради, зробити процес максимально неупередженим та відкритим. 3. Сподіваюсь, новообрана громадська рада стане активним партнером Міністерства», — написав він у своєму пості 9 вересня 2016 року .

Ця ініціатива викликала жваву дискусію. Одні хвалили.

«Формування ГР через е-праймеріз — звучить прогресивно. Це відповідає принципам OGP (відкритого урядування), які Україна зобов’язалася реалізовувати. Якщо у складі ІГ більшість налаштована на конструктив, то рекомендую вимагати від Міністерства запровадження моделі повної е-відкритості в роботі ГР та МінЕко. Від цього виграють усі сторони та країна», — написав тоді волонтер ГО «Електронна демократія» Сергій Лобойко.

Інші критикували.

«Ми у 2016 мали пряму дискусію з екоміністром Остапом Семераком на засіданні ініціативної групи з виборів нового складу ГР. Я тоді сказав, що запропонований спосіб голосування — чистий популізм і порушення правової процедури. Зокрема тому, що в законі на той час не було визначено електронне голосування як спосіб обрання ГР. Пан Остап хотів показати, що має намір працювати прозоро та на добро України. Я, звісно, підтримував і підтримую такі ініціативи, але їх впровадження не має порушувати чинні правила. Я йому казав: спершу внесіть зміни до постанови КМУ про порядок формування ГР, тоді застосовуйте нову процедуру. Через незгоду із запропонованою процедурою виборів нового складу ГР, НЕЦУ не делегувало тоді свого представника до ГР, бо вважало, що такі вибори (не за процедурою, визначеною постановою КМУ) позбавляють ГР легітимності.

Водночас НЕЦУ не робило гучних заяв і не тупало ногами, що, ай-ай, міністр Семерак чинить щось погане. Врешті, кожна людина має право на помилку. В цьому випадку помилка не була критичною. Надалі НЕЦУ співпрацювала з Мінприроди та підтримувало міністра Семерака і його хороші ініціативи», — розповів GreenPost експерт НЕЦУ Георгій Веремійчик.

Наразі можна зробити лише один чіткий висновок: вибори до ГР відбулися відповідно до законодавства.

Чи був би інший спосіб виборів кращим? Не знаю, до складу ГР-2016, наприклад, разом із дієвими організаціями потрапили і абсолютно «мертві душі».

Чи буде цей склад ГР ефективним, справді екологічним і природозахисним? На це запитання дасть відповідь час.

Як ми вже писали, у жодному з обласних центрів не будуть представлені партії, які чітко позиціонують себе як «зелені» або екологічні. Причому, у більшості обласних міст такі партії навіть не балотувалися.