Як правильно матеріально заохочувати дітонародження: радять демографи

В Україні пронаталістський аспект демографічної політики (тобто заохочення дітонародження) переважно представлений лише наданням вагомої грошової допомоги при народженні дитини. Однак помилковим є очікування довготривалого ефекту від запровадження таких заходів — вони спричиняють лише недовготривалу кон’юнктурну реакцію, як уже було доведено минулим досвідом нашої країни і досвідом певних західноєвропейських країн. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про результати досліджень очолюваного нею відділу.

Демографи зазначають, що сама собою вагома допомога при народженні дитини стала важливим і прогресивним кроком як захід піклування держави про добробут населення. Проте наразі доцільно було б диференціювати розмір допомоги при народженні дитини залежно від черговості її народження, адже з народженням другої-третьої  дитини у сімей відчутно збільшується ризик бідності (особливо у перші роки життя немовляти, коли один із батьків перебуває у відпустці для догляду за дитиною).

А ще потрібно визнати, що після закінчення виплат сім’я залишається наодинці з проблемами подальшого утримання й виховання на пристойному рівні дитини/дітей, потреби яких з віком невпинно зростають, а їх задоволення потребує значних фінансових ресурсів. Тому одним із напрямів політики має бути підняття вікової межі щомісячних виплат на дітей сім’ям із дітьми (в ідеалі — до віку досягнення повноліття, як це практикують розвинуті європейські країни).

Демографи також говорять про необхідність пристосувати допомогу родинам із дітьми й пронаталістську політику загалом до вирішення житлових проблем шляхом запровадження відповідних грантів, позик або ж диференціації поточних платежів за житло залежно від числа дітей у сім’ї. Але найголовнішим завданням у цій площині демографи вважають підвищення стандартів оплати праці до рівня, що забезпечував би як відтворення робочої сили батьків, так і якісне утримання та виховання дітей.

«Кожна сім’я має відчувати впевненість, що, опираючись на власні сили, вона спроможна надати належне виховання бажаному числу дітей», — говорить Ірина Курило.

Тим часом жінки та діти гірників страйкували під стінами ДП «Львіввугілля».