Як Google впливає на креативність: неочікувані результати досліджень

У сучасному світі, де доступ до інформації став майже безмежним завдяки інтернету, виникає питання про його вплив на людську креативність. Чи справді можливість миттєво «загуглити» будь-яку інформацію допомагає нам у народженні нових ідей, чи, навпаки, пригнічує цю здатність? Нове дослідження, опубліковане в авторитетному науковому виданні Memory & Cognition, проливає світло на це складне питання, демонструючи, що взаємодія з пошуковими системами може як стимулювати, так і гальмувати творчі процеси, залежно від конкретних обставин.

Для ефективної адаптації до мінливих умов та середовищ, людству вкрай важливо генерувати оригінальні ідеї та креативні рішення для різноманітних проблем. Цей аспект творчості тісно пов'язаний із так званим «ефектом фіксації» — станом, коли людина «застрягає» в певному способі мислення, оскільки на неї вплинули конкретні приклади або вже існуючі ідеї. Саме вплив доступу до інтернету на креативність став предметом глибокого аналізу в новому дослідженні, проведеному в Університеті Карнегі-Меллона (CMU). Науковці прагнули з'ясувати, чи сприяє чи заважає можливість швидкого пошуку інформації здатності людини продукувати нові, оригінальні думки.

«Ми сподіваємося, що, вивчаючи, як людське мислення взаємодіє з використанням технологій, ми зможемо знайти способи отримати максимум користі від інтернету, мінімізуючи при цьому негативні наслідки», — зазначив Марк Паттерсон, доктор філософії (PhD), доцент кафедри соціальних наук та наук про прийняття рішень (SDS) CMU та директор Програми кількісних соціальних вчених (QSSS), який також є співавтором цього дослідження. Він додав: «Для деяких із цих масштабних, складних проблем на рівні суспільства, з якими ми стикаємося, я думаю, що використання реального розмаїття та широкого спектра рішень вимагає від груп розробки безлічі різних стратегій вирішення».

Дослідження впливу Google на креативність

В рамках експерименту дослідники ретельно вивчали, як саме доступ до інтернету, зокрема використання пошукової системи Google, впливає на індивідуальну та групову креативність. Їхньою метою було зрозуміти, чи онлайн-інформація допомагає чи заважає людям генерувати творчі ідеї, особливо коли вони працюють колективно. У дослідженні взяли участь двісті сорок чотири студенти університету віком від 18 до 22 років. Їх випадковим чином розділили на групи: одні мали доступ до Google, інші — ні.

Учасникам було запропоновано придумати нові способи використання звичайного щита або парасольки. На виконання цього завдання було відведено три хвилини, протягом яких вони мали перерахувати якомога більше варіантів використання. Науковці оцінювали кількість та якість відповідей на одну особу (індивідуальна креативність), а також об’єднані відповіді від кількох осіб, ніби це була група для мозкового штурму.

Результати експерименту: де Google допомагає, а де обмежує

З точки зору індивідуальної продуктивності, було виявлено цікаву закономірність. Коли Google пропонував велику кількість варіантів (наприклад, для «парасольки»), учасники, які мали доступ до інтернету, генерували більше ідей. Однак, якщо Google мав менше пропозицій (як у випадку зі «щитом»), переваг від доступу до інтернету не спостерігалося. Це свідчить про те, що вплив пошукової системи залежить від обсягу вже наявної в ній інформації.

Ситуація суттєво змінилася при роботі в групах. Колективи, які не мали доступу до Google, послідовно генерували більш різноманітні та унікальні ідеї, причому цей ефект посилювався зі збільшенням розміру групи. На противагу цьому, групи з доступом до Google часто сходилися на одних і тих же загальних ідеях, що призводило до їх надмірності та зниження розмаїття. Команди без Google внесли значно більший внесок у так звані «одиночні» ідеї — тобто ті, що виникали лише в однієї особи, що, в свою чергу, стимулювало колективну творчість у цілому.

Для оцінки якості згенерованих ідей, дослідники класифікували відповіді учасників за трьома ключовими категоріями: корисність ідеї (ефективність), її несподіваність (новизна) та загальна креативність. Результати продемонстрували, що групи без доступу до інтернету перевершили або щонайменше зрівнялися з «гугл-групами» у більшості з цих категорій. Перевага відмови від використання Google була найбільш очевидною в аспекті ефективності та креативності, хоча й менш послідовною щодо новизни.

«Схоже, це пов'язано з тим, що користувачі Google давали одні й ті ж загальні відповіді, часто в тому ж порядку, оскільки вони покладалися на Google, тоді як користувачі, які не користувалися Google, давали чіткіші відповіді», — пояснив провідний автор дослідження Денні Оппенгеймер, доктор філософії (PhD), професор SDS в CMU. Він додав: «Це дослідження є першим доказом ефектів фіксації, спричинених пошуком в інтернеті».

Денні Оппенгеймер навів приклад: «Наприклад, людина, яка намагається провести мозковий штурм на тему «чим можна поділитися», і бачить, що інші люди або Google дають такі відповіді, як «масло» або «джем», з більшою ймовірністю назве інші продукти, наприклад, вершковий сир, і з меншою ймовірністю назве відповіді, не пов'язані з їжею, наприклад, хвороби або чутки».

Обмеження та реальні наслідки

Важливо зазначити, що дослідження має певні обмеження. Для експерименту використовувалися лише два предмети — щит і парасолька, які відрізняються ступенем впізнаваності та складністю, що могло вплинути на результати. Обмежений трихвилинний сеанс мозкового штурму міг запобігти глибшій генерації ідей та детальнішому пошуку в інтернеті. Також, учасниками були студенти елітних навчальних закладів, тому результати можуть відрізнятися в більш широких або різноманітних групах населення.

Попри ці обмеження, висновки дослідження мають вагомі практичні наслідки для реального світу. На індивідуальному рівні, хоча деякі люди можуть отримувати користь від онлайн-інструментів для генерації ідей, групи, які використовують ті ж самі інструменти, часто зрештою дублюють ідеї та втрачають творче різноманіття. Використання інтернет-пошуку під час мозкового штурму може призвести до конформізму та зниження інновацій, особливо у великих командах. На суспільному рівні, багато соціальних проблем вимагають нового, нестандартного мислення. Якщо всі будуть звертатися до одних і тих же онлайн-джерел, ми ризикуємо гомогенізувати творчий результат, що може перешкодити ефективному вирішенню проблем у масштабі.

Однак, дослідники не закликають повністю відмовлятися від використання пошукових систем в інтернеті, побоюючись придушення креативності. Суть полягає в тому, що, за їхніми словами, існують можливості для покращення та підвищення ефективності, особливо з огляду на те, що ці технології залишаться з нами назавжди.

«Інтернет не робить нас дурними, але ми можемо використовувати його не на благо», — зауважив Оппенгеймер.

«Багато з нас ніби переосмислюють свої стосунки з технологіями, — додав Паттерсон. — Таке відчуття, що щотижня відбувається якийсь новий приголомшливий прорив, і я думаю, що одна з інтерпретацій нашої статті — нагадування про важливі переваги, які є у нас, як у звичайних людей, які намагаються розв'язувати проблеми».

Він підсумував: «Хоча це звучить як послання, яке ви можете отримати від свого дошкільного вчителя, наприклад, "Ти — це ти, і ти інший, і ти унікальний". Це послання насправді має значення. Ми хочемо зберегти свою індивідуальність і нашу звичайну, нетехнологічну людяність, тому що це те, що змусить нас розв'язувати проблеми трохи інакше, ніж інші люди, і це може бути дійсно цінним».

Таким чином, новітні дослідження підкреслюють, що попри всі переваги швидкого доступу до інформації, надмірне покладання на пошукові системи може парадоксальним чином обмежувати наше мислення, особливо коли йдеться про колективну генерацію унікальних та інноваційних рішень. Важливо знаходити баланс між використанням технологій та збереженням здатності до оригінального, індивідуального мислення, адже саме в ньому криється справжній потенціал для подолання складних викликів сучасного світу.

Більше новин читайте на GreenPost.