Всесвітній день здоров’я: як можна отримати медичну допомогу в різних країнах і на що можуть розраховувати українці

7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я — день, коли ми згадуємо, наскільки важливим є доступ до якісної медичної допомоги для кожного. Цьогорічна тема, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), — «Моє здоров’я, моє право», що підкреслює: здоров’я — це базове право, а не привілей. Оскільки здоров’я людини залежить не лише від її спадковості та способу життя, поговорімо про те, як влаштована медицина у різних країнах — як різні системи охорони здоров’я у світі впливають на наше життя та які уроки ми можемо взяти для України.

Чому це важливо?

Всесвітній день здоров’я відзначається з 1950 року на честь заснування ВООЗ у 1948 році. Цьогоріч організація святкує 77 років своєї діяльності, об’єднуючи 194 країни у боротьбі з глобальними викликами — від інфекційних хвороб до антибіотикорезистентності та впливу кліматичних змін на здоров’я. Тема 2025 року нагадує: кожна людина має право на медичну допомогу, незалежно від статків чи місця проживання. Але чи всюди це право реалізується? Ось про що свідчать цифри та реалії.

Факти та цифри: Світові виклики у сфері здоров’я

Ситуація з охороною здоров’я у світі залишається нерівною. За даними ВООЗ, у 2023 році понад 4,5 млрд людей — це більше половини населення планети — не мали повного доступу до базових медичних послуг. У 2025 році завдяки глобальним програмам профілактики ситуація дещо покращилася, але проблема далека від вирішення. Наприклад, у країнах із низьким рівнем доходу лише 10 % населення мають доступ до якісної діагностики раку, тоді як у розвинених країнах цей показник сягає 90 %.

Психічне здоров’я — ще одна глобальна проблема. В Україні, за даними 2011 року, кількість людей з інвалідністю через психічні розлади подвоїлася за 20 років, досягнувши 2,7 млн осіб (6 % населення). Сьогодні, через війну, ця цифра, ймовірно, зросла, адже стрес, втрати та травми серйозно впливають на ментальний стан. За оцінками експертів, кожен п’ятий українець потребує психологічної підтримки.

Витрати на охорону здоров’я також різняться. У США, де діє система добровільного медичного страхування, на медицину витрачається 17 % ВВП, але 8 % громадян залишаються без медичного покриття. У країнах із обов’язковим страхуванням, як-от Німеччина чи Франція, витрати становлять 9–11 % ВВП, але покриття охоплює всіх. В Україні ж на охорону здоров’я виділяється лише 3 % ВВП — удвічі менше за мінімально необхідний рівень (10 %), передбачений законодавством. Це змушує громадян доплачувати за ліки та послуги з власної кишені.

Порівняння систем охорони здоров’я: плюси та мінуси

Системи охорони здоров’я у світі різняться за принципами фінансування, доступністю та якістю. Розглянемо чотири основні моделі, порівняємо їх із українською системою та подивимося, що ми можемо перейняти.

Модель Беверіджа (Велика Британія)

У Великій Британії система охорони здоров’я фінансується з податків через Національну службу здоров’я (NHS). Усі громадяни мають право на безкоштовну медичну допомогу — від візиту до сімейного лікаря до складних операцій.

• Плюси. Універсальний доступ — ніхто не залишається без медичної допомоги. Держава активно інвестує в профілактику, наприклад, у програми раннього виявлення раку чи вакцинацію.
• Мінуси. Через високий попит на безкоштовні послуги виникають довгі черги. У 2023 році 40 % пацієнтів екстреної допомоги чекали понад 4 години, а на планові операції — місяці. Також іноді бракує фінансування на сучасне обладнання.
• Цікавий факт. NHS обробляє понад 1,3 млн звернень до екстреної допомоги щомісяця, проте через перевантаження системи багато британців звертаються до приватних клінік.

Модель Бісмарка (Німеччина)

У Німеччині система базується на обов’язковому медичному страхуванні, яке фінансують роботодавці та працівники. Кожен застрахований обирає страхову компанію, а держава регулює якість і доступність послуг.

• Плюси. Висока якість медичних послуг — Німеччина відома сучасними технологіями та кваліфікованими лікарями. Доступ швидкий: немає довгих черг, як у Британії. На одного лікаря припадає в середньому 240 пацієнтів — один із найкращих показників у Європі.
• Мінуси. Страхові внески можуть бути тягарем для низькооплачуваних працівників. Система складна через велику кількість страхових фондів, що іноді заплутує.
• Цікавий факт. У Німеччині 99 % населення мають медичне страхування, а середня тривалість життя у 2025 році сягає 81 року.

Модель національного медичного страхування (Канада)

У Канаді система фінансується з податків, але послуги надають приватні клініки, які отримують оплату від держави. Це поєднання державного фінансування та приватного сектору.

• Плюси. Усі громадяни мають доступ до базових медичних послуг. Приватні клініки конкурують за якість, що стимулює покращення.
• Мінуси. Не всі послуги покриваються: наприклад, стоматологія чи ліки часто оплачуються окремо. Час очікування на спеціалізовану допомогу довгий — у 2022 році канадці чекали в середньому 27,4 тижня на консультацію спеціаліста.
• Цікавий факт. Канадська система, відома як Medicare, вважається однією з найдоступніших у світі, але її фінансування не встигає за зростанням населення.

Модель прямих платежів (США)

У США переважає добровільне страхування: громадяни купують страховки або оплачують послуги з власної кишені. Держава забезпечує базові програми, як-от Medicare для літніх людей, але система залишається комерційною.

• Плюси. США лідирують у медичних інноваціях — тут з’являються найновіші ліки та технології. Якщо є страховка, доступ до послуг швидкий, без черг.
• Мінуси. Висока вартість: без страховки лікування може коштувати тисячі доларів. У 2023 році середня страховка для сім’ї коштувала $22 000 на рік. Нерівність доступу: 8 % населення не мають медичного покриття.
• Цікавий факт. США витрачають на охорону здоров’я більше, ніж будь-яка інша країна, але за тривалістю життя (79 років) поступаються багатьом європейським країнам.

Система в Україні

В Україні з 2018 року діє медична реформа через Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Фінансування працює за принципом «гроші йдуть за пацієнтом»: держава оплачує послуги, які обирає людина. Проте значна частина витрат все ще лягає на плечі громадян.

• Плюси. У 2025 році програма «Доступні ліки» отримала рекордні 6,6 млрд грн, що допоможе 500 тисячам українців із хронічними хворобами. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) охоплює понад 35 млн пацієнтів, спрощуючи оформлення рецептів, направлень і лікарняних.
• Мінуси. Недофінансування: лише 3 % ВВП на медицину, що вдвічі менше за необхідний мінімум. У сільській місцевості швидка допомога часто не встигає приїхати через погані дороги та застарілий автопарк. Війна погіршила ситуацію: у 2022 році 292 лікарні були знищені або пошкоджені, 62 медичних працівники загинули.
• Цікавий факт. Попри війну, Україна працює над стратегією розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, щоб зробити медицину доступнішою.

Що ми можемо зробити для свого здоров’я?

Всесвітній день здоров’я — це не лише про системи, а й про наші щоденні звички. Ось кілька простих кроків, які допоможуть вам піклуватися про себе:

• Збалансоване харчування. Додайте до раціону більше овочів, фруктів і цільнозернових продуктів. Наприклад, щоденна порція зелені може знизити ризик серцевих хвороб на 15 %.
• Фізична активність. ВООЗ рекомендує 150 хвилин помірного руху на тиждень — це може бути швидка ходьба, йога чи танці.
• Психічне здоров’я. Якщо відчуваєте тривогу чи стрес, не соромтеся звертатися по допомогу. В Україні працює програма «Ти як?» для підтримки ментального здоров’я — безкоштовні консультації доступні онлайн.

Відзначте цей день, дізнавшись більше про свої права на медичну допомогу. Підтримайте ініціативи, які покращують доступ до медицини, — наприклад, волонтерські проєкти чи програми профілактики.

Здоров’я — це спільна відповідальність

Різні системи охорони здоров’я мають свої сильні та слабкі сторони, але ключ до успіху — баланс між доступністю, якістю та фінансуванням. Україні ще є куди рости: недофінансування та наслідки війни створюють серйозні виклики. Проте реформи, як-от розширення програми «Доступні ліки» чи стратегія розвитку до 2030 року, дають надію на краще майбутнє.

Здоров’я — це не лише відсутність хвороб, а й фізична, психічна та соціальна гармонія. Давайте дбати про себе та підтримувати тих, хто працює над покращенням систем охорони здоров’я. У Всесвітній день здоров’я зробіть маленький крок до здоровішого життя — для себе і для тих, кого любите!

Більше новин читайте на GreenPost.