Всесвітній день електромобілів: екологічні наслідки переходу на "зелені" авто
Електромобілі давно вийшли за межі технологічної новинки і стали частиною глобальної стратегії зі зменшення викидів парникових газів.

Щороку 9 вересня у світі відзначають День електромобілів, що покликаний популяризувати сталу мобільність і підвищувати обізнаність про роль електротранспорту у боротьбі зі зміною клімату.
Електромобілі давно вийшли за межі технологічної новинки і стали частиною глобальної стратегії зі зменшення викидів парникових газів. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2024 році по дорогах світу вже їздило понад 45 мільйонів електрокарів, а їхня кількість щороку зростає на 30–35%. Очікується, що до 2030 року електромобілі становитимуть не менше третини світового автопарку.
Екологічний ефект від поширення електрокарів відчутний передусім у містах. Вони не мають вихлопних газів, а отже зменшують рівень забруднення повітря, що безпосередньо впливає на здоров’я населення. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: щороку від наслідків забруднення атмосферного повітря передчасно помирає близько 7 мільйонів людей, і частка транспорту у цих викидах є значною. Перехід на електротранспорт допомагає знизити рівень дрібнодисперсних частинок (PM2.5) та діоксиду азоту у великих агломераціях.
Втім, масове використання електромобілів породжує і нові виклики. Насамперед ідеться про видобуток літію, кобальту й нікелю для акумуляторів. Екологи попереджають: інтенсивне освоєння родовищ у Чилі, Конго чи Індонезії призводить до деградації земель, забруднення води та погіршення умов життя місцевих громад. Окрім того, утилізація відпрацьованих батарей лишається складною проблемою — технології переробки поки що не охоплюють світові масштаби виробництва.
Енергетичний аспект також неоднозначний. Якщо електроенергія для зарядки електромобілів виробляється з відновлюваних джерел, виграш у скороченні викидів очевидний. Але у країнах, де енергосистема досі значною мірою залежить від вугілля чи газу, "вуглецевий слід" електрокарів може бути значно вищим, ніж очікується. Саме тому ЄС, США та інші держави паралельно інвестують у розвиток "зеленої" енергетики.
Попри виклики, експерти вважають електромобілі одним із ключових інструментів у досягненні цілей Паризької кліматичної угоди. Уряди різних країн поступово вводять обмеження на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння. Так, Норвегія планує повністю відмовитися від них вже з 2025 року, а ЄС ухвалив рішення про заборону продажу нових бензинових та дизельних автомобілів із 2035 року.
Замість формальної заборони уряд Норвегії застосував системний підхід: численні податкові пільги для електромобілів (звільнення від ПДВ, привілеї на транспортні збори, паркування, проїзд смугами громадського транспорту), а також інвестиції в зарядну інфраструктуру. Така стратегія зробила купівлю електромобіля не лише екологічно правильним, а й економічно вигідним рішенням.
У 2024 році 88,9 % нових автомобілів, зареєстрованих у Норвегії, були повністю електричними (BEV) — зріст з 82,4 % у попередньому році.
Майбутнє транспорту не лише в електромоторах, а й у розвитку ефективних систем переробки, відновлюваної енергетики та розумних транспортних рішень, що зроблять мобільність по-справжньому сталою.
Попри війну, Україна також рухається в напрямку «зеленої» мобільності. У Києві, Львові, Вінниці, Дніпрі та низці інших міст активно впроваджують електробуси та сучасні тролейбуси з автономним ходом, які поступово замінюють старі дизельні автобуси.
- Київ отримав перші партії електробусів ще у 2021 році, а у 2023–2024 роках місто закупило нові тролейбуси з автономним ходом, здатні працювати на маршрутах без контактної мережі.
- Львів тестував китайські електробуси ще у 2018 році, а у 2022–2024 роках оголошував тендери на закупівлю власних, частково за підтримки ЄБРР.
- Вінниця, відома своєю «трамвайною столицею», розвиває електротранспорт у партнерстві зі швейцарськими компаніями, оновлюючи парк і розглядаючи закупівлю електробусів.
- Дніпро та Харків також поступово інтегрують електротранспорт, хоча через воєнні дії програми реалізуються повільніше.
Загалом, за даними Міністерства інфраструктури, в Україні станом на 2024 рік працювало понад 30 електробусів у різних містах, а кількість зарядних станцій для приватних електромобілів перевищила 10 тисяч по країні. Це свідчить про те, що навіть у складних умовах війни держава робить ставку на екологічно чистий транспорт.
Більше новин читайте на GreenPost.







