Щорічно 19 жовтня відзначається Всесвітній день кісток і суглобів. Порушення опорно-рухового апарату — це будь-який тип захворювання, яке вражає суглоби, зв’язки, нерви, м’язи та кістки. Захворювання опорно-рухового апарату у дітей і підлітків стають все більш поширеними.
Деякі приклади такого типу хвороб:
Всі ці порушення впливають на функції та рухливість. Деякі з найбільш поширених причин порушень опорно-рухового апарату в дітей спричиняють автомобільні аварії, нещасні випадки на дитячих майданчиках і спортивні травми.
Багато випадків викликані ожирінням, що розвинулося в дитинстві. Іншими факторами, що сприяють порушенням опорно-рухового апарату, є погана постава та дефіцит вітаміну D.
Освіторія зібрала рекомендації фахівців щодо фізичної активності дітей і поради лікаря-педіатра, як не «просидіти» зиму та локдаун.
Міжнародні експерти та лікарі згодні в одному: діти мають якомога частіше рухатися та перебувати на свіжому повітрі. Ось які рекомендації дає Всесвітня організація охорони здоров’я:
Діти віком 3–4 роки:
Діти та підлітки віком 5–17 років:
Марина Маменко, доктор медичних наук, голова правління Української Академії Педіатричних Спеціальностей розповіла, чим шкідливий сидячий спосіб життя для дітей і підлітків.
«Сидячий спосіб життя шкідливий дітям через ризик ожиріння. Коли людина набирає вагу після 40 років, то це зазвичай процес фізіологічний і відбувається поступово, тож організм встигає адаптуватися. Ожиріння в дитячому віці має гірші перспективи. Коли діти швидко набирають масу тіла, зростають ризики для серцево-судинної системи, може навіть розвинутися жировий гепатоз — ураження печінки під час ожиріння. Зайва вага у підлітків часто призводить до психологічних травм», — зазначила вона.
Другий важливий момент — діти ростуть: кожен новий сантиметр зросту дитини потребує формування кісток.
«У нашому організмі навіть є запрограмовані механізми: кальцій із кісток вимивається для того, щоб вони стали трохи м’якшими, підросли та знову наповнились ним. Тобто в дітей відбувається перебудова скелета та серцево-судинної системи. Іноді в дітей навіть бувають запаморочення, бо судини не встигають рости так швидко, як скелет. Так от, саме рух і фізична активність регулюють процеси росту та метаболізму. Завдяки фізичним навантаженням усі системи організму дитини стають міцнішими», — додає вона.
1. Рухливі перерви
Структура шкільного дня задумана так, щоб забезпечити цей баланс: періоди сидіння змінюються перервами, на яких можна та треба рухатися, бігати, стрибати. Така динамічна зміна активності від сидіння до рухливості найбільш фізіологічна для дитини. Раджу зберігати цю структуру дня і під час карантину, коли діти навчаються вдома дистанційно: після Zoom-уроку обов’язково має бути 15 хвилин активного руху. Тут важливо, щоб до рухливих перерв дітей спонукали і вчителі, і батьки.
2. Година фізичної активності після уроків
Після закінчення уроків діти обов’язково повинні мати додатково годину часу фізичної активності. Але варто враховувати особливості темпераменту дитини: є діти, які не можуть всидіти на місці і під час уроків — постійно стрибають і рухаються, а є такі, які не люблять рух, тому їх потрібно стимулювати.
3. Прогулянка на свіжому повітрі щодня
Перебування на свіжому повітрі — обов’язкове, незалежно від локдауну. Слід пам’ятати, що COVID-19 — не повітряна інфекція, вона передається лише від людини до людини. Тому гуляти, дотримуючись соціальної дистанції, можна та треба. Родинам варто продумати безпечний маршрут прогулянок для себе та дітей: запровадити звичку не користуватися ліфтом, а ходити пішки — це корисна додаткова фізична активність; обирати місця без скупчення людей; обов’язково придумати цікаву фізичну активність. Карантин дає нам час і можливість переглянути родинні традиції та запровадити нові здорові звички: спільні пробіжки, катання на велосипеді, спортивні майданчики просто неба.
«Для зимового періоду раджу батькам подбати про зручний одяг для занять спортом надворі. Знаю, що багато тренерів і спортивних секцій знаходять можливість проводити тренування просто неба. Якщо дитина до карантину ходила на якусь секцію, варто звернутися до тренера і спробувати разом знайти більш безпечний формат тренувань. Є досвід північних країн, де заняття спортом на вулиці відбуваються за будь-якої погоди, люди просто звикли так жити: перерви у школах діти проводять надворі, фізичні активності — теж просто неба. Нам треба переймати цей досвід, а не сидіти у квартирах декілька місяців на рік. Раджу не сприймати карантин як короткий період, який треба «пересидіти», а знаходити креативні та безпечні варіанти активних фізичних вправ», — наголосила фахівець.