Всесвітній день боротьби із системним червоним вовчаком

Системний червоний вовчак, СЧВ, хвороба Лібмана-Сакса, вовчак — це дифузне аутоімунне захворювання, яке вражає сполучну тканину та її похідні, судини мікроциркуляторного русла, а також може вражати будь-які внутрішні органи, наприклад нирки. При цьому захворюванні імунною системою людини виробляються антитіла, які ушкоджують здорові клітини.

Хвороба не заразна. Це означає, що вона не передається від однієї людини до іншої.

Свою назву вовчак отримав за основною ознакою — висипом на переніссі та щоках. Локалізація висипання за формою нагадує метелика, оскільки зачіпає перенісся, крила носа, вилиці й щоки.

Відомо, що жінки хворіють у 6–10 разів частіше, ніж чоловіки. При цьому більше до цього захворювання схильні жінки 20–40 років (репродуктивного віку). Однак, на вовчак може захворіти навіть дитина або літня людина будь-якої статі.

Симптоми захворювання різноманітні. Можуть відрізнятися як у дорослих, так і у дітей.

Клінічні прояви вовчака

Характерними симптомами цього аутоімунного захворювання є:

• дерматологічні прояви (висип на обличчі та тілі, а також запалення слизових оболонок носа, рота тощо, іноді — випадання волосся, трофічні виразки);
• больові відчуття (частіше — суглобів кистей і зап'ясть, а при пошкодженні зв'язок пацієнт стає більш схильним до вивихів і підвивихів);
• сильна втома;
• набряклість і пошкодження тканин.

На початку хвороби людина відчуває перші ознаки червоного вовчака:

• слабкість;
• схуднення;
• високу температуру;
• почервоніння на вилицях, щоках, спинці носа;
• гіперчутливість до променів сонця.

Висипи локалізуються на відкритих ділянках тіла та на обличчі (щоки, лоб, волосиста частина голови). Спочатку з’являються одна-дві набряклі плями рожевого кольору, які потім ростуть по периферії, зливаються і нагадують метелика. Далі шкіра інфільтрується, в центрі з’являються дрібні щільно сидячі лусочки. При подальшому розвитку процесу з’являється атрофія шкіри. Якщо вчасно не розпочати лікування, на шкірі починають утворюватися атрофічні рубці.

При загостреній формі вражаються внутрішні органи, рідше — судини, нирки, суглоби, печінка та ін.

З настанням весни більшість сільського населення займається землеробством, проводячи багато часу під сонячними променями. Тому часто трапляються опіки шкіри, які довго не проходять, що є провокуючим фактором виникнення та розвитку цього небезпечного захворювання.

Більше новин читайте на GreenPost.