3 липня весь світ відзначає День без поліетиленових пакетів. Проте в кожній країні своє законодавство, котре регулює цю сферу. Ще кілька років тому в Україні закон ніяк не втручався в обіг пластикових пакетів. Проте 1 червня 2021 року Верховна Рада прийняла закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», спрямований на зменшення обсягу використання в нашій державі пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій. Закон цей не відразу  почав діяти на повну силу, хоча спочатку багато хто боявся, що всі пластикові пакети просто стануть забороненими. Які ж обмеження діють наразі? Про це розповідає платформа правових консультацій.

Перш ніж говорити про поліетиленові пакети, слід розрізняти такі терміни і поняття, як:

• пластиковий пакет — виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування й/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами;
• біорозкладний пластиковий пакет — пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання;
• оксорозкладні пластикові пакети — пластикові пакети, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок;
• надтонкі пластикові пакети — пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів;
• тонкі пластикові пакети — пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів.

Які ж пакети заборонені до розповсюдження?

Закон, який обмежує розповсюдження пластикових пакетів, впроваджується поетапно.

1) З 10 грудня 2021 року забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів.

Заборона не розповсюджується на біорозкладні пластикові пакети.

2) З 01 січня 2023 року заборона на розповсюдження поширюється і на надтонкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування й/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Розповсюдження інших видів пластикових пакетів (зі стінками більше 50 мкм) дозволятиметься лише на платній основі за цінами, не нижчими за встановлені КМУ.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети» від 20 грудня 2021 року № 1387 установлено розмір мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети у формі рукава, з дном та відкритою горловиною із стінками товщиною понад 50 мкм у таких розмірах за один пакет з ПДВ:

• без ручок (без бокових складок) — 2 грн;
• без ручок (з боковими складками) — 2,5 грн;
• з ручками (без бокових складок) — 2,5 грн;
• з ручками (з боковими складками) — 3 грн.

Ці роздрібні ціни є мінімально допустимим рівнем цін на будь-які пластикові пакети, який може застосовуватися суб’єктом господарювання, що здійснює розповсюдження пластикових пакетів.

Мінімальні роздрібні ціни не поширюються на: біорозкладні пластикові пакети; надтонкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування й/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Які санкції чекають на порушників і хто стежить за додержанням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів?

Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. 

Відповідно до ч.2 статті 6 за порушення норм цього Закону суб’єктам господарювання в разі порушення заборони загрожують такі адміністративно-господарські штрафи:

• за розповсюдження надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів — у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 17000 грн),а за повторне вчинення такого самого порушення протягом трьох років — у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 34 000 грн);
• за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів — у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення — у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 8 500 грн).

Штрафи накладаються керівником, заступниками керівника Держпродспоживслужби, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Підставою для розгляду справи про правопорушення є акт перевірки й інші матеріали, пов’язані з цією перевіркою. Акти перевірки складаються окремо на кожне виявлене правопорушення.

Акт перевірки разом з поясненнями керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи та документами, що підтверджують факт правопорушення, не пізніше наступного робочого дня з дня його складання передається посадовій особі, визначеній частиною третьою статті 6 закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», для прийняття рішення про накладення штрафу.

Справа про правопорушення розглядається посадовою особою, уповноваженою керівником Держпродспоживслужби, у п’ятнадцятиденний строк із дня одержання акта перевірки.

За результатом розгляду справи про правопорушення виноситься постанова.

Штраф сплачується відповідним суб’єктом господарювання протягом 15 днів з дня отримання копії постанови.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органу, який виніс постанову.

Якщо штраф не сплачено у строк 15 днів, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Постанова у справі про правопорушення може бути оскаржена в судовому порядку.

Ми вже писали про Всесвітній день без поліетиленових пакетів: за наступні 40 років використання пластику збільшиться втричі.