Віруси герпесу — а саме Ебштейн-Барр, вірус вітряної віспи та цитомегаловірус — навчились «ховатися» від нашої імунної системи та «вчиняти рецидиви», тільки коли нам дуже погано загалом. Про це розповідає лікар-інфекціоніст Євген Дубровський.
«Ну банально, промерз сьогодні десь сильно під дощем, посварився з колегами на роботі так, що ледь стільці не полетіли один в одного, чи замучив якійсь хронічний біль і недуга», — наводить він приклади.
Але як герпес-віруси миттєво здогадуються, що імунна система зараз ослаблена й не буде у неї часу на те, щоб виловлювати та нищити негідників? Інфекціоніст розповідає, що віруси герпесу вміють вимірювати рівень гормонів стресу в організмі людини. В послідовності ДНК герпесів є ділянка, чутлива до сигналів, які надсилають гормони стресу, і коли умовний датчик спрацьовує, віруси знають: вилазити зі сховища цілком безпечно. Адже підвищений рівень глюкокортикостероїдів неминуче призвів до зниження активності імунної системи.
«Далі, як-то кажуть, уже справа техніки. Поки людина ослаблена, вірус захопить побільше клітин, розмножиться, а при небезпеці знову глибоко сховається. І так без кінця. З герпесом типу (який виникає на губах) ще цікавіше. Доведено, що вірус має специфічний глюкокортикостероїдний рецептор. Викид у кров великої кількості гормонів стресу діє безпосередньо на цей рецептор і пришвидшує вихід вірусу зі сплячого стану в активний стан, з подальшою реплікацією», — розповідає Євген Дубровський.
Також нагадаємо, близько 90 % людства заражені герпесом, але 80 % носіїв безсимптомні: фармацевт розповідає, як запобігти загостренню.