Відкривачем Х-променів є українець: 8 листопада – Міжнародний день радіології та День рентгенівських променів

 8 листопада 1895 року професор фізики Вільгельм Рентген випадково відкрив промені невідомого походження, котрі почав називати Х-промінням. І саме цей день у  2012 році за ініціативи Європейського товариства радіологів було вирішено відзначати як день відкриття рентгенівських променів.

Але є ще один цікавий нюанс: відкривачем Х-променів насправді був талановитий український вчений Іван Пулюй, який показав трубку, що випромінювала Х-промені ще у 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці.

Хто такий Іван Пулюй

За життя Іван Пулюй вважався одним з провідних фізиків-електротехніків Європи на межі ХІХ-XX століть, професором Вищої технічної школи в Празі, ректором першого в Європі електротехнічного факультету, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосифа, державним радником з електротехніки Чехії та Моравії.

Також він є автором понад 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами. А його розробки входять до колекцій наукових музеїв Праги, Відня, Парижа, Лейпцигу.

У 1881 році виставка, де Пулюй представив своє відкриття, мала технічний характер, вчені на той час не розібрались в медичній цінності Х-променів. За допомогою своєї лампи Іван Пулюй зумів зробити разюче чіткі знімки зламаної руки 13-річного хлопчика, руки своєї доньки із захованою під долонею шпилькою. І місце перелому, і шпилька відмінно проглядалися на отриманих зображеннях.

Лампа завоювала срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, і виготовлялася серійно. Але захоплений дослідницькою роботою Іван Пулюй не поспішав описати свій винахід і дати йому своє ім’я.

Ширші можливості з фінансування та вищий рівень розвитку науки в Німеччині, звідки родом Рентген, посприяли тому, що ім’я Пулюя забулося, хоча його винахід з користю служив людям ще до офіційного відкриття рентгенівських променів.

Що таке радіологія?

Радіологія – наука про застосування випромінювання в медицині з діагностичною та лікувальною метою. Радіологія охоплює дві основні наукові дисципліни: променеву діагностику і променеву терапію.

В сучасній медичній практиці діагностика переважної більшості патологічних процесів базується на результатах променевого дослідження. До складу методів променевої діагностики входять:

• Х-променевий,
• ультразвуковий,
• радіонуклідний,
• термографічний,
• методи комп’ютерної томографії
•  магнітно-резонансної томографії.

Променеві методи дослідження дають змогу не тільки виявляти морфологічні порушення при різних захворюваннях, але й стежити за перебігом патологічного процесу під час лікування.

Сенс променевої діагностики і променевої терапії

Значення променевої діагностики у підготовці лікаря і в практичній медицині весь час збільшується. Це обумовлено тим, що сьогодні без використання променевих методів не може обійтись будь-яка галузь медицини.

Променева терапія – вивчає теоретичні питання і практичне застосування випромінювання різної фізичної природи з лікувальною метою. Вона займає одне з провідних місць у лікуванні онкологічних захворювань.

Розвиток променевої терапії базується на інтеграції наукових досягнень в галузі ядерної фізики, біохімії, біофізики, математики та техніки, що сприяє подальшому розвитку та удосконаленню використання іонізуючої радіації з метою лікування.

Майбутнє рентгену та діагностики

Медична візуалізація є однією з найцікавіших та прогресивних дисциплін у сфері охорони здоров’я та полем великої активності з точки зору технологічних та біологічних досліджень.  

Даний напрямок медицини є доволі перспективним в наш час, через те, що жодна галузь медицини не може обійтись без використання променевих методів дослідження. Тому, великого попиту набувають підготовка фахівців в інтернатурі з радіології та спеціалізація з ультразвукової діагностики, що запроваджені на активно проводяться на базі кафедри онкології та радіології.