- Головна
- Новини
- Здоров'я
- Медреформа
- Від курсу на страхову медицину відмовилися через борги – експерт
Від курсу на страхову медицину відмовилися через борги – експерт
Проте сподівається, що ми виліземо з боргової ями
Ми єдина пострадянська або сусідня з нами країна, яка, переходячи від бюджетної моделі фінансування системи охорони здоров'я до контрактування медичних послуг, не запровадила додаткового платежу (додаткового джерела фінансування) у вигляді цільових страхових внесків.
Про це у своєму інтерв’ю GreenPost розповів медичний експерт Дмитро Підтуркін, засновник Української медичної експертної спільноти.
«Молдова, всі країни Балтії, Польща та країни колишнього соціалістичного табору, Казахстан, Російська Федерація – всі країни, які переходили від бюджетного утримання медицини до оплати за обсяг наданих медичних послуг, – вони всі збирають додаткові гроші. А ми такі раптом не збираємо», – говорить експерт.
Введення обов'язкового медичного страхування Дмитро Підтуркін вважає дуже корисною стратегією.
«Це відновлення і розвиток робочої сили, створення нормального соціального середовища, коли країна стає привабливою для життя і ведення бізнесу, особливо в нинішніх економічних реаліях, коли не ресурси рухають уперед економіку, а інтелектуальна праця. Людей треба привабити, щоб вони їхали сюди працювати.
Проблему Дмитро Підтуркін вбачає в тому, що в якийсь момент основні кредитори нашої країни вирішили, що це їм нецікаво – адже таким чином довелось би запроваджувати додатковий платіж. Це збільшує бюджетне навантаження, а отже, знижує можливості країни віддавати борги.
«Доки ми не віддамо боргів, нам ніхто не дозволить цього робити», – вважає Підтуркін.
Експерт пояснює, що з погляду держави обов'язкове медичне страхування – це збільшення державних затрат, бо означає складання кошторису витрат на здоров'я кожної непрацездатної людини, за яку має заплатити держава. Для роботодавця це також додаткові витрати, які він змушений буде нести – або на 100%, або в якомусь паритеті із працівником – для забезпечення медичного обслуговування працівника у вигляді сплати страхових внесків із заробітної плати.
Експерт нагадує, що борги, які є на цей момент, переважно були сформовані під Євро-2012.
«Сподіваюся, що ми їх усе-таки віддамо і тоді зможемо самі створювати систему охорони здоров'я у своїй країні, а не отримувати написані тексти законопроектів незрозуміло звідки», – говорить Дмитро Підтуркін.
Також раніше ми розповідали, чому просто перевести лікарню на нове фінансування означає її зачинити.