Четвер, 22 Жовтня 2020
Догори
Дати відгук

Вчені застерігають від поглиблення Прип’яті без ґрунтовних радіологічних досліджень

Асоціація морських портів планує тишком-нишком прорити канал у Зоні відчуження

7 хв на прочитання06 Липня 2020, 15:22 719
Кадр з фільму "Река Припять - самая большая радиоактивная река Чернобыльской зоны отчуждения" Кадр з фільму "Река Припять - самая большая радиоактивная река Чернобыльской зоны отчуждения"
Поділитись:

Будь-яким роботам у Зоні відчуження мають передувати ґрунтовні дослідження. У тому числі — роботам з днопоглиблення річки Прип’ять, які хоче провести Асоціація морських портів України (АМКУ). Як ми вже писали, Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) надало Адміністрації морських портів дозвіл на проведення днопоглиблення річки Прип’ять в Зоні відчуження. Про це спочатку повідомили на сторінці Фейсбук ДАЗВ, але після незручних запитань, які залишили експерти під постом, його було видалено. Ні прізвищ "представників громадськості", які були присутні на нараді, яка передувала такому рішенню, ні детальної інформації про місця проведення робіт, ні інших даних ДАЗВ не повідомляє.

GreenPost поцікавився у фахівців: наскільки небезпечно проводити такі роботи. 

"Не можу не погодитись з Головою ДАЗВ паном Сергієм Калашником, що «…питання проведення днопоглиблювальних робіт на р. Прип’ять потребує першочергового ґрунтовного наукового вивчення поточного стану донних відкладень, аналізу впливу днопоглиблювальних робіт на природні екосистеми…», - пише у відповіді на наш запит доктор біологічних наук, завідувач відділу водної радіоекології Інституту гідробіології (ІГБ) Національної академії наук України (НАНУ) Дмитро Гудков.

Через фактично таємний характер підготовки та проведення робіт на Прип’яті навіть провідні вчені не мають інформації про плани ДАЗВ та АМПУ щодо діяльності земснарядів та інших механізмів у Чорнобильській зоні.

"Про вичерпність та якість проведення таких робіт інформації не маю, але хотів би додати, що, напевне, радіоекологічні обстеження мають бути проведені не лише донних відкладів, але й прибережних ділянок р. Прип’яті, які мають істотно вищі рівні радіонуклідного забруднення. Оскільки, внаслідок поглиблення русла та інтенсифікації судноплавства, можливий розмив і зміни берегової смуги та додаткове надходження радіонуклідів у води р. Прип’ять", - додає вчений.

 

Науковець зазначає, що може виходити лише з офіційних повідомлень, коментуючи заяви чиновників, оскільки доводиться оцінювати ситуацію "нажаль, [в умовах] дещо обмеженої інформованості відносно згаданого питання". 

Якщо чиновники говорять правду, то, небезпека може й оминути наші міста.

"На даний час донні відклади р. Прип’яті в межах Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) не є істотно забрудненими радіонуклідами, оскільки ріка має достатньо швидку течію і руслові ділянки дна були промиті від радіонуклідів вже у перші місяці після аварії на ЧАЕС і подальші періоди повеней та весняних повідь. Тобто були винесені за межі ЧЗВ і значною частиною опинились у донних відкладах Київського водосховища", - повідомляє біолог.

І ще раз наголошує, що не може нічого гарантувати через те, що немає детальної та повної.

"Так, на сьогодні Прип’ять залишається  головним джерелом винесення радіонуклідів з території ЧЗВ, але ці радіонукліди (у першу чергу 90Sr) надходять до ріки із забруднених територій водозбору. На мою думку цілком логічно припустити, що певні обмежені роботи безпосередньо з поглиблення русла ріки (про масштабність цих робіт інформації не маю) не призведуть до істотного погіршення радіоекологічної ситуації згідно з Нормами радіаційної безпеки, які діють в Україні", - уточнює Дмитро Гудков.

На перший погляд АМПУ та ТОВ "СОБІ", яке виграло тендер на дночерпання нічого небезпечного робити не планують. "Почистять" кілька перекатів і все. Таке враження складається при знайомстві зі схемою, яка наведена нижче.

Але не так усе просто. 

"Ми уважно вивчили плани АМКУ. Ще 16 грудня 2019 року філія державної компанії «Адміністрація морських портів України» «Днопоглиблювальний флот» завершила тендер на проведення днопоглиблювальних робіт річки Прип’ять в зоні відчуження з очікуваною вартістю у 10 млн грн. Переможцем торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Собі».

Офіційна назва робіт: «Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип’ять». Планується вилучити 100 тис. мґрунту з дна річки Прип’ять", - розповів GreenPost кандидат геологічних наук, голова ради Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.

При цьому у технічному завданні не визначені місця складування вилученого ґрунту та не передбачено розроблення оцінки впливу на довкілля робіт з днопоглиблення. 

Тобто, масштаби втручання набагато ширші. Вони вплинуть не лише на ті точки, де будуть працювати земснаряди, виймаючи пісок. Робота важкої техніки, активний рух допоміжних суден, барж тощо на затишній ріці не минеться без наслідків. Але у АМПУ від цих аргументів відмахуються.

"Оскільки виконання днопоглиблювальних робіт, пов'язаних з підтриманням гарантованих габаритів вже побудованого судноплавного шляху (суднового ходу), який відноситься до об'єктів, пов'язаних з використанням вод, не є розміщенням, будівництвом, реконструкцією такого об'єкта, виконання цих робіт, згідно з нормами Водного кодексу України, не потребує проведення оцінки впливу на довкілля", - повідомляє у своєму листі-відповіді на скаргу НЕЦУ заступник голови АМПУ з розвитку портової інфраструктури Дмитро Роменський.

Насправді, зазначені роботи з днопоглиблення варто розглядати як підготовчі заходи до будівництва міжнародного річкового шляху Е40, які чомусь названі «експлуатаційним ремонтним черпанням». 

"Відповідно до підпункту 10, пункту 3, Статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», «будівництво глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден, а також каналів у протипаводкових цілях та гідротехнічних споруд» підлягають оцінці впливу на довкілля", — зазначає Руслан Гаврилюк.

Надзвичайно важливими дослідженнями такої оцінки має бути вивчення вмісту радіонуклідів донних відкладів річки Прип’ять, а також вплив на якість води у річці робіт зі складування на березі відходів від днопоглиблення, на міграцію радіонуклідів та на зміну гідрологічного режиму.

«Днопоглиблення річки змінить гідрологію місцевості, зокрема, русла річки та заплави. На цій ділянці містяться важливі популяції 80 видів, які вимагають конкретних заходів щодо збереження відповідно до Бернської конвенції та 37 інших важливих видів, які визначені міжнародними конвенціями та занесені до Червоної книги. Ми ж розглядаємо водні джерела, насамперед, як природний ресурс, без якого неможливе життя на Землі», — говорить голова НЕЦУ.

 

Екологісти закликають голову ДАЗВ Сергія Калашника та міністра  захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського провести широке обговорення планованих АМПУ робіт на Прип’яті, залучивши народних депутатів, науковців з академічних інститутів, громадськість, працівників Чорнобильського біосферного заповідника, Київводоканалу, Державного агентства водних ресурсів тощо.

Як ми вже писали, громадськість України та сусідніх держав дуже стурбована намірами Адміністрації морських портів України виконати днопоглиблення річки Прип’ять без виконання оцінки впливу на довкілля планованих робіт. У технічному завданні не визначені місця складування вилученого ґрунту та не передбачено розроблення оцінки впливу на довкілля робіт з днопоглиблення.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.