За останні роки українці залишилися без своєчасної, якісної, повноцінної та адекватної медичної стоматологічної допомоги не лише планового характеру, що забезпечує довгострокове здоров'я, працездатність та якість життя, а також і без екстреної стоматологічної допомоги. Ідеться вже навіть не про соціальний доступ до цього виду невідкладних заходів у сфері здоров'я, а часто й узагалі про своєчасний доступ до цього виду медичної допомоги «за будь-які гроші». Про це розповідає очільниця Експертної Ради суспільних досліджень і проектів у сфері національного здоров’я та соціального захисту Інна Березюк.
Вона констатує, що, залишившись віч-на-віч із гострою стоматологічною проблемою в іншому місті, де ви просто не зможете результативно зателефонувати знайомому стоматологу з приватного кабінету або клініки обслуговування, то «навіть якщо ви бігатимете цим незнайомим вам містом із повним гаманцем грошей на приватника будь-якого рівня вартості (про якість тоді взагалі ніхто не думає), гуглити всі можливі відкриті в цьому місті в неділю клініки, то навіть у такому разі ви насилу зможете знайти стоматологічну медичну допомогу екстреного характеру».
«Тому що про державну екстрену стоматологію у нас уже згадки фактично давно немає за межами щелепно-лицьової хірургії у великих обласних клініках, куди везуть уже тільки фатальну травму, а в минулі роки були ще й повністю проігноровані (подумайте тільки!) будь-які пакети медгарантій на цей вид амбулаторної екстреної медичної допомоги у принципі, тобто «громадянине, виживай сам, як хочеш у дикому ринку», ну чи йди і стукайся в щелепно-лицьове до такого ось чергового хірурга і на колінах проси його «прийняти тебе нелегально», — говорить Інна Березюк.
Вона наголошує, що приватники не працюють у режимі 24/7 — вони зачинені в неділю та вночі.
Експерт розповідає про наслідки проведеного моніторингу можливость із гострою стоматологічною амбулаторною проблемою («наприклад, гострий пульпіт та гострий періодонтит із набряком обличчя») знайти серед світлового дня в неділю хоч один стоматцентр будь-якого виду власності — держклініку, відділення чи навіть простий кабінет, де було би відчинено на чергування для надання такої медичної допомоги «за будь-які гроші».
«Формально на сайті кількох приватних клінік було написано, що черговий лікар є, але на практиці виявлялося, що, крім вахтера, нас у такій клініці ніхто не зустрічав. Державних ми не знайшли у будь-якому вигляді і сліду», — розповідає Інна Березюк.
Вона пояснює, що для приватника нерентабельно утримувати 24/7 чергову клініку з екстреної стоматології, «оскільки свою клієнтуру він тримає «на телефоні on demand», а державного сектору стоматології в Україні, по суті, не залишилося.
«Замість нього є лише жалюгідна подоба типу комунальних підприємств громад, які працюють давно вже в принципі за тим самим комерційним графіком, за яким і приватники, і без будь-яких зобов'язань з екстренки, оскільки їхнє фінансування в минулі роки повністю було покладено на місцеві рішення, а місцеві «рішали», у яких із телефонним правом і домашнім стаціонаром ніколи теж проблем немає, просто навіть і не подумали в своїй більшості занепокоїться тим, що хтось же ж може вимагати екстреної стоматологічної допомоги у країні без будь-якої системи і будь-якого медстрахування, в режимі 24/7 і без можливості «купити собі на день домашнього стоматолога», — говорить експерт.
Також ми писали, що держава «карає гривнею» лікарів: що більше хворих понад ліміт, то менше виділяють фінансування.