Цього року в Монголії сувора зима із сильними снігопадами та дуже низькими температурами, через що тут щодня гинуть десятки тварин.
Як ідеться в дописі «Довкола Монголії» у Фейсбуці, екстремальні морози вже вбили понад 500 верблюдів-бактріанів у провінції Овор-Ханґай у центральній Монголії. А верблюд найкраще з усіх тварин пристосований до таких погодних умов.
Таку ситуацію називають дзуд — стихійне лихо, коли свійська худоба не може знайти корм під сніговим покровом і масово гине від голоду та холоду. Відомо, що монгольська худоба цілий рік перебуває на вільному випасі — жодних кошар, хлівів, стаєнь.
Монголи розрізняють «чорний», «білий» і «залізний» дзуд.
«Чорний дзуд» — це холодна зима після засушливого літа, коли тварини через нестачу кормів не можуть набрати достатньо ваги, щоб пережити зиму.
«Білий дзуд» спричиняють сильні снігопади, коли підніжний корм стає недоступним для худоби.
«Залізний дзуд» буває після дощу, який замерзає та вкриває пасовища шаром льоду. Це справжнє лихо для пастухів, коли худоба не може знайти корм і велика кількість тварин гине від голоду та холоду. А пастухи, втративши свої стада, змушені переїжджати в міста та поповнювати ряди пролетаріату.
Рекордний за наслідками дзуд був взимку 1944 р, коли за різними підрахунками загинуло від 7 до 9,2 млн голів худоби. З 1999 до 2003 р. дзуд забрав 25 % великої рогатої худоби в Монголії і призвів до затяжної економічної кризи.
Повідомляється, що масовий дзуд трапляється в Монголії приблизно раз на 10 років, але зараз метеорологи прогнозують, що сильні дзуди почастішають і будуть повторюватися вже кожні 4–5 років, а не кожні 10, як раніше.
До слова, екоактивісти вимагають розслідувати смерть червонокнижних журавлів в Асканії-Нові.