Уряд затвердив перелік підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку
Це один з великого пакета документів, необхідних для якісного завершення в Україні реформи надрокористування. Про йдеться у пресрелізі Міндовкілля.
Про які підземні споруди йдеться?
Згідно з діючим законодавством, надра можуть надаватися у користування не лише для видобування корисних копалин, але й для будівництва відповідних підземних споруд. Використовують такі споруди для різних цілей - наприклад, для зберігання нафти чи газу, або для захоронення відходів виробництва чи запобіганням підтопленню територій після закриття шахт тощо. Це забезпечує комплексний підхід у використанні родовищ.
Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку таких споруд. Тож було досить “широке поле” для маніпуляцій з боку недобросовісних підприємств та трактування норм на “власний розсуд”.
“Україна на шляху до ЄС прагне побудувати прозору європейську модель сталого користування надрами. Саме на це спрямована розпочата реформа. Сьогодні Уряд вдосконалює правове поле та усуває прогалини. Ми прибираємо можливості для зловживань та водночас формуємо прості і зрозумілі правила роботи для всіх. Ми створюємо умови для рівного доступу до сфери та встановлюємо запобіжники, щоб така діяльність не створювала ризиків для людей і не завдавала шкоди довкіллю”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, у реформу надрокористування Уряд закладає такі поняття, як сталість розвитку та раціональне використання природних ресурсів. Серед ключових цілей - сировинна безпека і незалежність, а також інтеграція України до європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року.
Нагадаємо, на початку грудня 2022 року в Україні прийнято євроінтеграційний Закон № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». Документ спрямований на дерегуляцію та осучаснення правил роботи у секторі.
Зокрема, реформа передбачає спрощення дозвільних процедур, цифровізацію галузі, гарантії прогнозованості для надрокористувачів та захист національних інтересів.
Як відзначив Міністр Руслан Стрілець, від якості проведення реформи залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
