Уряд схвалив Стратегію збереження біорізноманіття України до 2035 року

Кабінет Міністрів на засіданні 10 червня 2026 року розпорядженням № 708-р схвалив Стратегію збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2026–2028 роках. Це перший національний програмний документ такого масштабу у сфері охорони живої природи, який визначає довгострокові пріоритети державної екологічної політики. Як повідомляє Мінекономіки, потреба в ньому продиктована тим, що стан біорізноманіття та екосистем погіршується під тиском антропогенного впливу, зміни клімату й наслідків російської агресії — під загрозою опиняються природні оселища та рідкісні види рослин і тварин.

Із суто юридичного погляду обраний інструмент має свою специфіку. Розпорядження уряду не встановлює норм прямої дії, а схвалює стратегію — програмний акт, що фіксує цілі, орієнтири та логіку політики, але сам по собі не породжує обов'язків для приватних осіб. Практична цінність такого документа проявляється лише через похідне регулювання: закони, підзаконні акти, бюджетні рішення та щорічні плани заходів. Саме тому ключовим елементом розпорядження є не декларація намірів, а прив'язаний до неї операційний план — механізм, що переводить абстрактні цілі у конкретні заходи з відповідальними виконавцями та строками. Стратегія передбачає поетапну реалізацію протягом трьох періодів — 2026–2028, 2029–2031 та 2032–2035 років, і перший операційний план охоплює найближчі три роки.

Змістовно документ структурований навколо 23 стратегічних завдань зі збереження біорізноманіття. Ця цифра не випадкова: вона віддзеркалює 23 глобальні цільові показники Куньмінсько-Монреальської рамкової програми з біорізноманіття, ухваленої на COP15 у 2022 році, адаптовані до українських реалій. Тим самим Україна вбудовує власну політику в глобальну архітектуру Конвенції про охорону біологічного різноманіття, стороною якої вона є з 1990-х років. Розробку Стратегії, як зазначає Мінекономіки, підтримав проєкт ПРООН-ГЕФ, орієнтований на ранні заходи щодо виконання цієї рамкової програми.

Не менш важливий європейський вимір документа. Стратегія прямо спрямована на виконання євроінтеграційних зобов'язань і наближення до стандартів ЄС — Стратегії ЄС із біорізноманіття до 2030 року, природоохоронних директив про птахів і оселища, а також зобов'язань України за Бернською конвенцією щодо розбудови Смарагдової мережі. У контексті переговорів про вступ до ЄС і виконання Плану для Ukraine Facility наявність узгодженого зі спільним доробком стратегічного документа стає радше передумовою, ніж формальністю. Серед пріоритетних завдань — зупинення втрати видів і природних оселищ, відновлення деградованих екосистем, посилення охорони дикої природи та інтеграція природоохоронних підходів у суміжні сфери державної політики.

Показовим є й інституційне рішення. Координацію та моніторинг виконання заходів покладено на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства — об'єднане відомство, у структурі якого екологічний напрям сусідить із економічним та аграрним. З одного боку, це прямо пов'язує збереження природи з поняттям природного капіталу, невиснажливим використанням ресурсів та ESG-порядком денним бізнесу. З іншого — ставить питання про баланс пріоритетів усередині суперміністерства, де природоохоронні цілі конкурують за увагу й ресурси з економічними. Заступник міністра Олександр Краснолуцький характеризує Стратегію як практичний план дій, що має допомогти захищати цінні природні території, відновлювати екосистеми й залучати громади, водночас наближаючи Україну до європейських стандартів.

Головні виклики реалізації лежать не в площині цілепокладання, а виконання. Війна завдала прямої шкоди природно-заповідному фонду, замінувала значні території та зруйнувала екосистеми, тож Стратегію доведеться синхронізувати з політикою повоєнного відновлення й оцінкою екологічних збитків. Відкритим залишається питання фінансування: програмний документ окреслює напрями, але не гарантує бюджетного ресурсу під кожен захід. Так само критичною буде якість індикаторів моніторингу — без вимірюваних показників стратегія ризикує залишитися переліком добрих намірів. Тому реальну вагу розпорядження № 708-р покаже не факт його ухвалення, а спроможність держави наповнити операційні плани конкретикою, підкріпити їх підзаконними актами та бюджетом і забезпечити прозорий контроль виконання протягом усіх трьох етапів до 2035 року.

Більше новин читайте на GreenPost.