Битва за волинські болота: як рятують найрідкіснішого співочого птаха Європи
Заростання боліт чагарниками та катастрофічне порушення гідрорежиму несуть пряму загрозу не лише біорізноманіттю.
Битва за волинські болота: популяція найрідкіснішого птаха Європи стрімко скорочується
Осокові торфовища Волині є одними з останніх і найважливіших у світі природних територій, де гніздується очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) — найрідкісніший співочий птах сучасної Європи. Проте сьогодні цей унікальний вид пернатих опинився під загрозою повного зникнення через масштабну деградацію екосистеми Полісся. Про це йдеться у виданні "konkurent.ua"
Заростання боліт чагарниками та катастрофічне порушення гідрорежиму несуть пряму загрозу не лише біорізноманіттю, а й усьому регіону, провокуючи затяжні посухи, критичне падіння рівня ґрунтових вод та незворотні кліматичні зміни. Пошуку шляхів порятунку заповідних зон була присвячена нещодавня міжнародна експедиція, про результати якої повідомило Українське товариство охорони птахів.
Цифри невтішні: що виявили орнітологи на Волині?
Протягом чотирьох днів міжнародна команда експертів здійснювала ретельні комплексні дослідження у ключових місцях гніздування птаха. Орнітологи проводили вечірні обліки співочих самців у період, коли вони виявляють найбільшу активність.
Результати моніторингу у 2026 році змушують екологічну спільноту бити на сполох:
- Фізичний облік: під час вечірніх обходів науковцям вдалося зафіксувати лише 52 співочі самці.
- Загальна оцінка: за попередніми розрахунками, на території Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» та прилеглих до нього ділянках наразі може залишатися від 150 до 400 співочих самців. обстежити абсолютно всі потенційні болота за короткий проміжок часу фізично неможливо.
- Тривожний тренд: отримані дані беззаперечно свідчать про суттєве скорочення локальної популяції очеретянки прудкої порівняно з початком поточного десятиліття.
Фрагментація та хронічний дефіцит вологи
Головною причиною вимирання виду залишається стрімка зміна їхнього природного середовища існування.
«Ми бачимо, що рослинність, необхідна для гніздування очеретянки – зокрема типові осокові купини – ще є. Проте ці території стають дедалі більше фрагментованими та стрімко заростають кущами», – наголошує голова Міжнародної групи з охорони очеретянки прудкої, професор Мартін Фладе.
Саме професор Фладе свого часу під час наукової експедиції річкою Прип'ять першим відкрив світові цю унікальну гніздову популяцію в Україні. Тоді волинські болота нагадували суцільні співочі майдани, а сьогодні вони потерпають від гідрологічної кризи.
Ситуацію не здатна виправити навіть весняна повінь 2026 року. Вона лише частково напоїла сухі торфовища: через затяжні посухи попередніх років рівень підземних вод впав настільки глибоко, що уся весняна волога миттєво пішла під землю, залишаючи поверхню боліт без необхідного для птахів рівня обводнення. Наразі екологи розробляють екстрені заходи для штучного відновлення гідробалансу заповідних територій.
Більше новин читайте на GreenPost.
