Укрзалізниця готує тарифний удар по українському бізнесу: вантажні перевезення подорожчають на 30%

С 1 августа текущего года железнодорожные грузовые перевозки в Украине подорожают сразу на 30%. Это первое масштабное изменение стоимости услуг государственного перевозчика за последние четыре года — после того, как в июне 2022 года тарифы были повышены на 70%. Одновременно с индексацией вводится единая тарифная ставка на подачу пустых вагонов, что для массовых грузов означает дополнительный рост стоимости логистики примерно на 60%. Следующий этап повышения (еще на 15%) предварительно запланирован на 1 января 2027 года, пишет «Европейская правда».

АО «Укрзализныця» обосновывает этот шаг резким ростом собственных расходов и глубокой убыточностью грузового сегмента, который традиционно обеспечивал содержание всей железнодорожной инфраструктуры и субсидировал пассажирские перевозки. С 2022 года промышленная инфляция в стране выросла более чем вдвое, а расходы компании только на электроэнергию увеличились на 15,4 миллиарда гривен. Ситуацию катастрофически осложнило разрушение довоенной модели бизнеса: из-за войны полностью остановлен транзит грузов из России и Беларуси (что ранее приносило более 1 миллиарда долларов ежегодно), утрачены логистические мощности Донбасса, а общие объемы перевозок сократились почти вдвое — до 161,3 миллиона тонн в 2025 году.

Правительство полностью поддерживает позицию монополиста. В Министерстве финансов четко дали понять, что рассчитывать на дополнительные бюджетные субсидии предприятию не стоит, ведь приоритетами казны остаются национальная оборона и социальная сфера. «УЗ» пыталась согласовать повышение тарифов на 45 %, однако Министерство развития общин, территорий и инфраструктуры утвердило лишь 30 %. Остальную часть финансового разрыва компания планирует покрыть за счет внутренней оптимизации и сокращения капитальных расходов на ремонт путей и локомотивов.

Фінансове піке державного перевізника

Терміновість тарифної реформи зумовлена стрімким вимиванням ліквідності підприємства та загрозою масштабної фінансової кризи:

• Чисті збитки: у 2025 році компанія спрацювала з мінусом у 7,6 мільярда гривень, а лише за перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 мільярда гривень. Без підвищення тарифів річний дефіцит прогнозувався на рівні 21,9 мільярда гривень.
• Пасажирський тягар: приміські та міжміські пасажирські перевезення сукупно згенерували майже 20 мільярдів гривень збитків за минулий рік.
• Криза ліквідності та дефолт: загальний дефіцит бюджету УЗ на 2026 рік оцінюється у 40 мільярдів гривень. У січні компанія оголосила технічний дефолт, призупинивши виплати за єврооблігаціями на понад 1 мільярд доларів та розпочавши переговори про реструктуризацію боргу.

Хто заплатить за реформу: реакція ключових галузей бізнесу

Нові тарифи перекладають фінансовий тягар на три основні сектори економіки, які забезпечують дві третини всього вантажопотоку залізниці. За розрахунками, перевезення тонни вугілля подорожчає на 143,3 гривні, руди — на 160,4 гривні, а зерна — на 169 гривень.

• Гірничо-металургійний комплекс (ГМК): представники галузі протестують найгучніше. Металурги не можуть закласти логістичні витрати у кінцеву ціну, оскільки вона диктується світовим ринком. Поєднання дорогої логістики, високих цін на світло та запровадження європейського вуглецевого податку (CBAM) вже змусило частину ГЗК у Кривому Розі та Марганці, а також феросплавних заводів зупинити або суттєво обмежити виробництво. За оцінками асоціації «Укрметалургпром», залізниця ризикує втратити понад 10% вантажів ГМК.
• Аграрний сектор: логістичні витрати для фермерів зростуть у середньому на 5–7 доларів на тонні, а для прифронтових Чернігівської, Сумської та Харківської областей — на 7–9 доларів. Це автоматично знижує закупівельну ціну зерна безпосередньо у виробника. Найсильнішого удару зазнає кукурудза — великооб'ємна культура з низькою маржинальністю.
• Будівельна галузь: для виробників щебеню, піску та цементу транспортна складова є критичною. Оскільки цей бізнес орієнтований на внутрішній ринок, виробники перекладуть нові витрати на кінцевого споживача. Це спровокує подорожчання квадратного метра житла та суттєво збільшить видатки держави на повоєнну відбудову зруйнованої інфраструктури.

Чи вирішить це проблему довгостроково?

Економісти наголошують, що просте ручне підвищення тарифів монополістом є лише тимчасовим «гасінням пожежі», яке не вирішує хронічних системних проблем. Близько 85% собівартості залізничних перевезень становлять умовно постійні витрати на утримання мережі. Оскільки високі тарифи штовхають бізнес до відмови від послуг УЗ, кожна наступна індексація збиратиметься з дедалі меншої бази вантажів. Попередні внутрішні дослідження компанії свідчать, що кожні 20% зростання тарифу призводять до відпливу близько 19% обсягів перевезень.

Експерти ринку бачать стратегічний вихід у переході на європейську модель управління. Вона передбачає чітке розділення природно-монопольної частини (колії, інфраструктура, управління рухом) та комерційного сектору (безпосередньо перевезення), який необхідно відкрити для приватного капіталу та конкуренції. Додаткові 8,6 мільярда гривень, які «Укрзалізниця» планує отримати завдяки серпневій індексації, допоможуть продемонструвати міжнародним кредиторам (зокрема ЄБРР) наявність джерела доходу для реструктуризації боргів, але без структурних реформ і створення прозорого логістичного ринку монополіст неминуче прийде до бізнесу з новим рахунком вже на початку 2027 року.

Більше новин читайте на GreenPost.