Український цукор та ЄС: "гірка тема" переговорів та п'ятикратне зростання квоти

Голова Національної асоціації цукровиків України "Укрцукор" Яна Кавушевська заявила, що український цукор у 2025 році став "дуже гіркою темою і болючою точкою" в переговорах щодо торгівлі агропродукцією з Європейським Союзом. Попри це, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку. Про це пише Інтерфакс-Україна, інформує GreenPost.

Кавушевська зазначила, що українська сторона не була готова до зіткнення з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС, які мають значну політичну підтримку.

Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів керівниця "Укрцукру" назвала:

• Невичерпність потенціалу українського агросектору.
• Засилля аграрних олігархів.

У відповідь українські асоціації та влада пояснювали, що цукрова галузь України є продовженням європейської, оскільки використовує багато input-продукції, закупленої в ЄС. Наприклад, на 200 тис. га цукрового буряку в Україні цьогоріч було закуплено продукції в ЄС приблизно на $200 млн (близько $1000 на кожен гектар).

За оновленою торговельною угодою, квота для поставки українського цукру в ЄС зросла у 5 разів:

• Попередня квота: 20 тис. тонн.
• Оновлена квота: 100 тис. тонн.

Кавушевська констатувала, що, хоча ніхто не може бути повністю задоволений цим результатом, "якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою".

Складністю оновленої угоди є застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття "критична квота". Цей механізм передбачає внесення європейським імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які повертаються через 3–30 діб після розмитнення. Це є одним зі способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС, але створює незручності для покупців, які змушені заморожувати обігові кошти.

Оскільки ЄС цінує передбачуваність, збалансованість і прогнозованість, "Укрцукор" підтримав необхідність запровадження Україною внутрішнього ліцензування експорту цукру до Європейського Союзу.

"Це те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок," — пояснила експертка.

Плани галузі на 2026 рік:

• Продовження налагодження контактів з європейською цукровою галуззю.
• Продовження ліцензування як механізму експорту.
• Напрацювання бенчмаркінгів (ключових виробничих показників) для підготовки до інтеграції в європейський ринок.

Кавушевська підкреслила, що для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний, оскільки за ринок Африки логістично завжди домінуватиме Бразилія. "Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі," — резюмувала вона.

Більше новин читайте на GreenPost.