Українські мічурінці вирощують рідкісні гумі і мушмулу: як і де
Останнім часом все більше екзотики "підкорюється" українськими садоводами. Вітчизняні мічуріни розводять в різних областях країни ківі і фініки, мигдалеві сади і хурмові дерева, саджають рідкісну шарафугу та хваляться делікатесними трюфелями.
Єдиний в Україні розсадник рідкісних ягідних рослин працює на Харківщині. Розсадник, який було закладено два року тому, вступив у плодоносний період, пише agronews.ua. Тут вже вирощують жимолость, смородину золотисту, шипшину, актинідію, іргу канадську, гумі або лох багатоквітковий, шефердію, мушмулу германську та кизил.
Як розповіла кандидатка сільськогосподарських наук, консультантка з органічного землеробства Лариса Шедєй, це малопоширені, але перспективні для аграріїв нішеві культури.
Так, гумі – це високоврожайний плодовий листопадний деревовидний чагарник висотою близько 1,5-2м и до 2м в діаметрі. В червні Гуммі покривається медоносними блідо-рожевими квітами, які звисають з гілок, як сережки.
Пізніше починається плодоношення не великими, схожими на кизил, овальними соковитими ягідками червоного кольору, які мають лікувальні властивості і за корисними властивостями не поступаються ягодам обліпихи.
Мушмула – найближчий родич глоду, айви і груші. Плоди відрізняються тим що мають круглу форму, коричневий колір і м’якоть кисло-солодка, але терпка. Щоб плоди стали м’якими і найбільш готовими до споживання, їх збирають тільки після першого морозу.
Якщо морозу чекати немає сенсу, їх збирають і зберігають у міцному соляному розчині. В такому вигляді їх можна зберігати в прохолодному місці декілька тижнів, і тільки після цього його можна їсти – він набуває свій смак, а центр стає м’яким і приємним. Багато описують смак германської мушмули, як схожий на яблучне пюре.
Це зараз для нас цей фрукт є чимось незвичайним і екзотичним, але всього років сто тому, для європейців він був цілком звичайним, люди їли його плоди у свіжому вигляді, робили з мушмули десерти і варення.
