Російська авіація, як і раніше, не в змозі вплинути на перебіг бойових дій. Про це розповів колишній російський політик, полковник авіації Віктор Алксніс.
Єдиний позитив для росіян військовик вбачає в появі на озброєнні російської авіації плануючих авіабомб, які дозволяють завдавати високоточних ударів по стаціонарних цілях супротивника з великої дистанції.
Він також зазначає, що попри значну перевагу в кількісному складі авіації росіянам досі так і не вдалося придушити ППО України та домогтися панування у повітрі. Через війну російська авіація застосовується лише у районі лінії бойового зіткнення, тобто у тактичній глибині оборони супротивника. Саме тому ізоляцію району бойових дій вона здійснювати не може, і ЗСУ практично безперешкодно здійснює забезпечення своїх військ на фронті, наголошує Алксніс.
«Адже саме це є головним завданням авіації і до 70 % літакових вильотів має припадати саме на це. Але, на жаль…» — нарікає росіянин.
Він розповідає, що навіть ударні літаки Су-34, призначені насамперед для цього, використовуються лише як звичайні штурмовики типу Су-25 на лінії бойового зіткнення. Хоча вони за своїми тактико-технічними характеристиками повинні діяти в умовах сильної ППО противника в оперативній глибині від 100 до 600 км, виконуючи своє головне завдання — ізоляцію району бойових дій: завдаючи ударів по мостах, транспортних вузлах і магістралях, штабах і центрах прийняття рішень, складах боєприпасів та озброєнь, паливосховищ тощо.
«Про яке активне застосування авіації можна вести мову, якщо за інформацією, що промайнула днями, в зведенні інформації за добу в районі Артемівська (Бахмута), де найбільш активно ведуться бойові дії, було здійснено лише ЧОТИРНАДЦЯТЬ!!! літаковильотів?» — запитує Алксніс.
Також його непокоїть те, що російські винищувачі чергують у повітрі біля кордону, чекаючи, доки український літак злетить і підніметься вище 50-100 м, ставши видним у приціл. Алксніс цікавиться, де ж російські літаки далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛОіУ) типу А-50 (А-50У), які повинні забезпечувати цілодобовий контроль повітряного простору України та прикордонних областей РФ та забезпечувати наведення російської винищувальної авіації на повітряні цілі противника, включаючи БПЛА.
«Чому наші винищувачі змушені "стояти в повітрі", а не нести бойове чергування на землі та по команді з А-50 йти на перехоплення повітряних цілей і наводиться на них? Адже для літака ДРЛО не потрібно, щоб ціль набрала висоту 100 метрів, він бачить її ще під час зльоту. Чому українські БПЛА вже безперешкодно долітають до Підмосков'я?» — запитує він.
Алксніс робить висновок, що росіяни мають серйозні проблеми з літаками ДРЛОіУ (найімовірніше, існує їхній дефіцит), і тому очевидно повітряний простір на малих висотах ні над Україною, ні над прикордонними областями РФ не контролюється.
«За західними джерелами у нас лише дев'ять застарілих літаків ДРЛО, на відміну від десятків літаків ДРЛО США та їхніх союзників, які активно використовуються під час конфлікту в Україні та контролюють її повітряний простір практично цілодобово. Причому технічний стан наших літаків невідомий, як і можливості їхньої бортової електроніки 80-х років», — констатує Алксніс.
На його думку, перелому використання російської авіації в Україні за рік бойових дій не сталося. А без авіації перемогти дуже важко, підкреслює військовик.