Українські біосферні резервати в умовах воєнних викликів та екологічних загроз

Щороку 3 листопада за ініціативи ЮНЕСКО у світі відзначають Міжнародний день біосферних заповідників (International Day for Biosphere Reserves). Мета цієї дати — привернути увагу людства до важливості збереження природних екосистем, популяризувати сталий розвиток та нагадати про необхідність гармонійного співіснування людини й дикої природи.

Рішення про заснування дати було ухвалено на 41-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2021 році, а перші офіційні відзначення відбулися у 2022-му.

Біосферні резервати: що це та як вони влаштовані

Біосферні заповідники (або резервати) — це спеціально визначені наземні, прибережні чи морські екосистеми, які визнані на міжнародному рівні в межах програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Man and the Biosphere Programme — MAB).

На відміну від звичайних природних заповідників зі суворим режимом охорони, біосферні резервати мають унікальну тризональну структуру:

• Ядро (абсолютно заповідна зона): суворо охоронювана територія, призначена для збереження біологічного різноманіття, моніторингу екосистем та наукових досліджень. Втручання людини тут мінімізоване.
• Буферна зона: оточує ядро та використовується для екологічно безпечної діяльності (екологічний туризм, освіта, фундаментальні наукові дослідження).
• Транзитна (зовнішня) зона: територія, де місцеві громади, науковці та господарюючі суб'єкти співпрацюють задля сталого управління ресурсами (екологічне сільське господарство, традиційні промисли, збалансований розвиток регіону).

Сьогодні Всесвітня мережа біосферних резерватів охоплює понад 740 об'єктів у понад 130 країнах світу.

Біосферні заповідники України під час війни

В Україні діє кілька унікальних біосферних заповідників, які мають міжнародне значення та входять до всесвітньої мережі ЮНЕСКО: «Асканія-Нова», Дунайський біосферний заповідник, Чорноморський біосферний заповідник, Карпатський біосферний заповідник, а також транскордонні резервати — такі як «Розточчя» та «Західне Полісся».

В умовах повномасштабного російського вторгнення українські біосферні заповідники опинилися під безпрецедентним тиском:

Тимчасова окупація та бойові дії: унікальні степові екосистеми «Асканії-Нова» та Чорноморського заповідника зазнали окупації, пожеж від обстрілів, мінування та руйнування інфраструктури, що створило пряму загрозу для червонокнижних видів тварин і птахів.

Асканія-Нова. Фото з відкритих джерел

Атаки на прибережні зони: Дунайський біосферний заповідник регулярно потерпає від систематичних ворожих дронових та ракетних атак на прилеглу портову інфраструктуру, що спричиняє акустичний стрес для фауни, пожежі в плавнях та ризики нафтового забруднення дельти Дунаю.

Дунайський біосферний заповідник. Фото itvmg

Сталий розвиток та майбутнє екосистем

Міжнародний день біосферних заповідників нагадує, що захист довкілля — це не розкіш, а запорука виживання людства. Біосферні резервати слугують «природними лабораторіями» для вивчення адаптації до кліматичних змін, збереження питної води, родючості ґрунтів та підтримки балансу на планеті.

Попри воєнні виклики, українські науковці, екологи та лісівники продовжують фіксувати збитки, розробляти програми повоєнного екологічного відновлення та боротися за збереження кожного гектара унікальної дикої природи.

Більше новин читайте на GreenPost.