Україна, як і торік, масово атакує російські аеродроми, але тепер тактика ЗСУ стала іншою — ось що відбувається
«Війна дронів», тактика якої розробляється чи не з нуля на російсько-українському фронті, набуває величезних масштабів.
Схоже, російські аеродроми знову стали однією із пріоритетних цілей для атак українських військових. Тільки за останні дні стало відомо як мінімум про чотири удари по стоянках військової авіації Росії. Хоча до цього про подібні випадки майже не повідомлялося приблизно з кінця минулого року. «Дзеркало» розбирається, що зараз відбувається і чим це може обернутися.
Друга хвиля ударів по аеродромах
Російські аеродроми вперше стали зазнавати ударів ЗСУ ще торік. Спочатку була гучна диверсія під Феодосією (східна частина окупованого Криму) у серпні 2022-го, коли вибух призвів до знищення кількох сучасних винищувачів (причому досі не відомо, що саме викликало вибухи на військовому об'єкті).
А на початку грудня атак зазнали аеродроми вже не в окупованому Криму, а в глибині російської території. 5 грудня щось вибухнуло на аеродромі Дягілєво в Рязанській області, за сотні кілометрів від української території. В результаті було знищено аеродромну машину (пересувний акумулятор, що живить літаки електрикою), загинули троє людей і отримав пошкодження дальній бомбардувальник Ту-22М3, який може нести величезні крилаті ракети Х-22.
Цього ж дня удар прийшовся по аеродрому Енгельс у Саратовській області — там пошкодження зазнали два ще більш грізні стратегічні бомбардувальники Ту-95.
Наступного дня, 6 грудня, дрон підпалив паливосховище на аеродромі під Курськом. Таким чином, за два дні прильоти пішли по трьох важливих пунктах базування Повітряно-космічних сил РФ.
Проте довгий час після цього систематичних ударів по стоянках літаків ВКС Росії не проводилося. Ймовірно, військове керівництво РФ зуміло оперативно «зашити» дірку в обороні аеродромів, тож старі радянські безпілотники «Стриж» (якими, найімовірніше, ЗСУ й атакували авіабази) не змогли вражати цілі, і подальші атаки тоді втратили сенс.
Та за останні кілька тижнів ситуація змінилася. Вранці 19 серпня військовий аеродром Сольці аж у Новгородській області Росії (майже за 700 км від українських кордонів) зазнав атаки невідомого безпілотника. Міноборони РФ повідомляло, що дрон намагалися збити зі стрілецької зброї, але в результаті один літак все ж таки виявився пошкодженим. Український телеграм-канал Monitor повідомив, що пошкодження отримали два далекі бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3 — а решті (загалом, за даними каналу, тут перебувало до десяти бортів) довелося терміново евакуюватися на північ, на аеродром Оленья під Мурманськом.
Згодом у мережі стало розповсюджуватися фото приблизно одного з літаків, пошкоджених у Сольцях. Судячи зі знімку, це справді далекий бомбардувальник-ракетоносець Ту-22М3 — такий, як той, що пошкодили під Рязанню 5 грудня минулого року. Літак на кадрі охоплений полум'ям майже повністю — з величезною ймовірністю борт потрапляє до категорії вже не пошкоджених, а знищених.
21 серпня російський телеграм-канал BAZA з посиланням на власні джерела повідомив про удар дрона-камікадзе по території аеродрому Шайківка в Калузької області. Ресурс заявив про пошкодження одного літака, який не використовується, невідомої моделі. Українські джерела удар підтвердили, уточнивши, що на авіабазі було знищено ще один Ту-22М3. Ба більше, українська сторона уточнила, що удари по Шайковці та Сольцям завдавалися дронами з території РФ.
27 серпня 2023 року видання «РБК-Україна» повідомило про масовий наліт безпілотних літальних апаратів на аеродром під Курськом — той самий, де минулої зими дрон-камікадзе підпалив паливосховище. З російського боку курський губернатор розповів лише про влучення одного дрона у вікно багатоповерхівки. А ось «РБК-Україна», посилаючись на власні джерела в СБУ, заявило про удари по п'яти сучасних літаках — одному МіГ-29 та чотирьох Су-30СМ, а ще про те , що вдалося пошкодити радар зенітно-ракетного комплексу С-300 та два ракетно-гарматні комплекси «Панцир». Видання повідомило, що удар було організовано 13-м Головним управлінням СБУ.
Мабуть, інформація про такі серйозні втрати російської сторони в цьому випадку виявилася перебільшеною: вже 28 серпня головний редактор американського оборонного видання War Zone Тайлер Роговей опублікував нові супутникові знімки курської авіабази.
На фотографіях можна побачити літаки, але не видно ані пошкоджень, ані слідів пожежі. Роговей додав, що попри традиційно недостатню якість комерційних супутникових знімків можна констатувати, що літаки знищити не вдалося.
Проте масовий наліт дронів на військові об'єкти у цьому регіоні підтвердили й проросійські джерела. Близький до ВКС РФ телеграм-канал Fighterbomber написав, що удару нібито завдали дрони австралійської компанії SYPAQ, головна особливість яких — те, що вони зроблені з вощеного картону і гуми. Відповідно, радіолокатори «бачать» такі безпілотники дуже погано, і при масовій атаці БПЛА і хибних цілей (що не несуть вибухівки і використовуються для того, щоб відволікти на себе зенітні засоби) частина дронів цілком може подолати ППО об'єкта.
Захищатися від таких безпілотників автор каналу порадив «стандартно»: за допомогою глушилок GPS-сигналу, частот керування дронами та частот Starlink, кулеметів із тепловізорами, прожекторів та огорож на аеродромах.
А в ніч на 28 серпня, за повідомленням каналу Baza, три дрони-камікадзе впали на аеродром у Брянській області. Джерело повідомило, що руйнувань вдалося уникнути, проте на території об'єкту «загорілася трава», тобто безпілотникам як мінімум вдалося долетіти до авіабази та підпалити її територію.
Які висновки можна зробити з цих атак
Зважаючи на все, «війна дронів», тактика якої розробляється чи не з нуля на фронтах російсько-української війни, набуває величезних масштабів. Цьому, ймовірно, сприяє той факт, що на другий рік бойових дій військова машина України та її союзників стала нарешті забезпечувати ЗСУ достатньою кількістю різноманітних дистанційно керованих апаратів. І військові стали дедалі активніше використовувати їх проти найважливіших об'єктів Росії (які, як свідчить практика, завжди добре прикриті).
Якщо згадати удари по авіабазах минулої зими, то впадає в око одна деталь: схоже, аеродроми атакувалися переважно радянськими безпілотниками «Стриж». Це дуже потужна зброя — фактично одноразовий реактивний літак, на який можна завантажити сотні кілограмів вибухівки. Проте непереборний недолік цієї системи був у явній нечисленності таких дронів: їх не виробляють уже багато років, а радянські запаси в України налічували в кращому разі десятки «Стрижів».
Масштабувати подібні атаки, отже, якщо й можна, то із використанням західних крилатих ракет Storm Shadow або Scalp-EG — але такого ми не спостерігали.
Зовсім інша річ — масові атаки безпілотників невеликих розмірів. Потенційно кількість таких апаратів нескінченна, оскільки виробляти їх можна досить швидко та дешево (у комплектації немає нічого складного). А кілька кілограмів вибухівки, які може нести звичайний коптер або інший невеликий дрон, цілком вистачить, аби пошкодити неміцну тонкостінну металеву трубу з крилами, наповнену дорогим обладнанням (саме нею по суті є будь-який бойовий літак). Досить згадати випадок із бортом далекого радіолокаційного виявлення А-50 у Мачулищах, який партизанам вдалося на початку березня 2023 року підірвати за допомогою дрона та «відправити» на Таганрозький завод для ремонту.
При цьому для ударів безпілотниками від останніх зовсім не потрібна рекордна дальність польоту — як уже зазначалося, по аеродромах Сольці та Шайківка (від яких дуже далеко до України) БПЛА запускалися, за словами української сторони, просто з території РФ. Це не повинно надто дивувати: ще 2022 року українські диверсанти підірвали кілька сучасних гелікоптерів Ка-52 на аеродромі Веретьє у Псковській області. Тоді ми вже писали, що на об'єкті, мабуть, дуже вільно ставилися до охорони.
У Сільцях, як пише видання «Север.Реалии», лише після удару літаками посилили охоронні заходи, і в містечко стали приїжджати бронемашини з кулеметами. Наскільки надійна зараз охорона об'єкта, невідомо — але це далеко не єдиний військовий аеродром Росії, до якого можуть дістатись диверсійні групи.
Очевидно, РФ задіяла на фронті більшу частину своїх військових та інших силовиків, так що на охорону аеродромів може просто не вистачати людей.
Окрім цього, українці, очевидно, освоїли масові нальоти безпілотників — так, Крим нещодавно, за даними російської сторони, атакували одразу 42 дрони. Якщо на об'єкт прилітає десяток і більше БПЛА одночасно, навіть «Панцирі» та «Тори» не зможуть легко відбити такий напад (а радіоелектронна боротьба не може придушити відразу всі сигнали на всіх частотах). Періодично сили, що охороняють авіабази, не можуть впоратися з дронами, що летять — саме так міг бути втрачений Ту-22М3. А кожен такий літак — буквально штучний виріб вартістю десятки, а то й сотні мільйонів доларів.
А що із картонними дронами?
Поки що жодних підтверджень, що атака під Курськом справді проводилася такими БПЛА, немає — і спочатку вони зовсім не призначені для знищення будь-чого. Австралійські апарати компанії SYPAQ — це одноразові дешеві транспортні дрони, справді виготовлені з просоченого воском картону. Їхнє початкове завдання — прихована доставка невеликих вантажів групам диверсантів або передовим частинам армії. Відомо, що австралійський апарат може рухатись у режимі малошумного польоту з вимкненим двигуном.
Однак якщо додати до такого безпілотника невеликий заряд вибухівки, апарат може перетворитися буквально на стелс-камікадзе (що і побічно підтверджує канал Fighterbomber, кажучи, що радари важко їх засікають). Якщо завдавати масових ударів такими малопомітними «бомбардувальниками», російська авіація може зазнати серйозних втрат.
Питання лише в одному. Хоча австралійська компанія SYPAQ вже оголосила про свою підтримку України в цій війні та готовність постачати їй свої транспортні безпілотники, вона нічого не говорила про їх використання як зброю. Водночас виробництво вощеного картону навряд чи можна віднести до якогось неймовірного хайтека — тож якщо таким дронам справді складно протистояти, цілком реальним виглядає налагодження Україною власного виробництва чогось подібного для продовження ударів.
Так чи інакше перед нами, певне, класичне протистояння «броні та снаряда». З розвитком тактики дронів українці нарощують свій потенціал для асиметричних ударів, що послаблюють Росію в умовах війни на виснаження. А росіяни намагаються максимально захиститися від цього. Питання в тому, чи зможе військова машина РФ прикрити усі важливі об'єкти колосального розміру країни (або хоча б областей, порівняно недалеких від України).
Нагадаємо, ЗСУ вдарили по аеродрому в Курській області модернізованими «картонними» дронами-камікадзе: що про це відомо.
