У затінку пам’яті: візит сербського президента в Україну на тлі війни та історичних ран

Після більш ніж двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Олександр Вучич — президент Сербії — уперше здійснив візит до української столиці. Цей візит був непублічним, без анонсів, без прес-конференцій, але з чіткою символікою: вшанування жертв Бабиного Яру, де під час Другої світової війни нацисти стратили понад сто тисяч людей, переважно євреїв. Про це повідомляє DW.

Без фанфар і промов: як пройшов візит

Поїздка президента Сербії до України тривала лише кілька годин. Вона не супроводжувалась офіційними заявами, не передбачала зустрічей із вищим українським керівництвом і не включала дипломатичних чи економічних перемовин. За словами сербських джерел, метою Вучича було виключно вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру.

Як стало відомо, поїздку організували через польське місто Ряшів. Далі сербська делегація прибула до Києва автомобілем. Разом із Вучичем у поїздці брали участь радник президента та посол Сербії в Україні.

Під час перебування на території меморіалу, сербський президент залишив напис у книзі пам’яті. Як пише видання, саме бажання вшанувати єврейські жертви нацистської окупації було головним мотивом візиту, що також мало показати прихильність до загальноєвропейських гуманітарних цінностей.

Сербія — між Заходом і Росією

Цей візит набуває особливої ваги в контексті міжнародної політики Сербії. Хоча країна є кандидатом на вступ до ЄС, її позиція щодо війни в Україні залишається неоднозначною. З одного боку, Белград офіційно підтримує територіальну цілісність України. З іншого — Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії та зберігає тісні економічні й культурні зв’язки з Москвою.

Олександр Вучич неодноразово заявляв про «політику нейтралітету», проте одночасно висловлював розуміння «інтересів обох сторін» конфлікту. Така подвійність у риториці неодноразово викликала критику в Європі та США. Наразі ж такий жест, як візит до Бабиного Яру, може бути спробою вирівняти зовнішньополітичний баланс і демонструвати готовність до кроків у бік європейських цінностей.

Історична пам’ять як дипломатичний жест

Обрання саме Бабиного Яру для візиту не випадкове. Для України це місце — символ трагедії, жаху Голокосту і злочинів тоталітарних режимів. Для міжнародної спільноти — це простір, де історія говорить голосом мертвих про відповідальність живих. Саме тут єврейська громада та світова спільнота згадують про втрату тисяч життів.

«Я прийшов, щоб низько вклонитися невинним жертвам. Пам’ять про них зобов’язує нас захищати людяність, де б вона не опинялася під загрозою» — такі слова приписують Вучичу під час його короткого звернення біля меморіалу.

Такий жест можна розглядати як спробу продемонструвати повагу до людських прав і історичної пам’яті, зокрема в момент, коли Сербія перебуває в складній геополітичній позиції. Він є особливо значущим на фоні обвинувачень, які лунають на адресу Белграда з боку українських політиків та активістів через недостатню підтримку в боротьбі з російською агресією.

Нова сторінка чи тимчасовий жест?

Поки що незрозуміло, чи візит сербського президента до України матиме довгострокові наслідки для двосторонніх відносин. Українське керівництво не коментувало подію, як і сам Вучич публічно не озвучував жодних заяв. Тим не менш, в епоху, де символіка і публічні жести часто відіграють не меншу роль, ніж офіційні документи, такий вчинок має потенціал вплинути на сприйняття Сербії як держави, що намагається шукати баланс між минулим і майбутнім.

У просторі між мовчанням і вшануванням пам’яті президент Сербії, можливо, відкрив ще одну можливість для діалогу — хоча б символічного. І хоча жести не замінять політики, вони можуть стати початком зміни погляду.

Більше новин читайте на GreenPost.