Смерть товариша, подорожі крізь кригу та рідкісні погодні явища - з цим усім довелося зіткнутися учасникові найскладнішої української антарктичної експедиції Євгенію Прокупчуку.
Зв'язківець станції "Академік Вернадський" розповів про свій досвід ВВС.
Найбільше на Прокопчука вплинула смерть колеги й товариша - кухаря Василя Омеляновича. Той наклав на себе руки через особисті проблеми 8 травня 2020 року на самому початку зимівлі. Зв'язківець пів години намагався його реанімувати, але зусилля виявилися марними.
Деякий час полярникам довелося жити й працювати поруч із тілом покійного. Труп не могли забрати зі станції. Тоді вже почалася полярна зима і не було криголама, який би проходив недалеко та міг дістатися до острова Галіндез.
Також важко далася Євгенію й полярна ніч.
"Найважчою була полярна ніч. Дуже короткий день: в 11:00-12:00 виходило сонце і в 13:00-14:00 заходило. Мало сонячного світла, через це з'являвся сум за близькими", - сказав Євгеній.
Також додав, що під час нічних чергувань йому дуже докучали шторми з сильним вітром - близько 35 метрів на секунду.
Але були і приємні моменти. Полярник став свідком незвичайного природнього явища - антарктичної грози. У полярних широтах в Антарктиці та Арктиці та над полюсами грози є надзвичайно рідкісними. Довго вважалося, що вони взагалі тут не трапляються.
"Був спалах і я подумав, що це зварювальні роботи, бо ми тоді робили фундамент. Але потім дійшов грім і зрозуміли, що то була гроза", - пригадує Євгеній Прокопчук.
Раніше ми писали про те, що біля полярної станції «Академік Вернадський» помітили рідкісних тварин.