Онколог про шанси зіткнутися з раком: після встановлення діагнозу живуть рік тільки 27% пацієнтів

Ситуація з онкозахворюваннями стає дедалі загрозливішою в усьому світі, але у випадку України спрацьовують і, так би мовити, місцеві чинники. Чому онкозахворювання є такими поширеними серед українців? Як розрахувати свої шанси потрапити до сумної статистики та як запобігти цьому, враховуючи наші реалії? Про це GreenPost розповів онкохірург, клінічний онколог, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Сергій Одарченко.

— Українцям якого віку і статі частіше ставлять онкодіагнози?

— В Україні Національний інститут раку веде єдиний канцер-реєстр і щороку випускає так званий бюлетень канцер-реєстру, де зазначаються всі статистичні дані з онкології.

Щороку фіксується 138500 нових випадків злоякісних новоутворень різних локалізацій.

Якщо ми візьмемо структуру цих локалізацій, то у чоловіків на першому місці рак трахеї, бронхів, легень, на другому місці — рак передміхурової залози, третє місце — захворювання шкіри. У жінок на першому місці в структурі — рак молочної залози, потім шкіри, потім тіла матки. У чоловіків на першому місці смертність від раку легень, а в жінок — від раку молочної залози.

Найчастіше онкозахворювання вражають чоловіків 65-74 років — захворюваність у цій віковій групі складає 33 %. Наступна вікова група серед чоловіків, 55-64 роки, становить 29,6 % випадків. У віковій групі 30-54 — 16,1 %. У чоловіків молодого віку, тобто 18-29 років, захворювання складає всього 0,29 %. 

Серед жінок вікової групи 65-74 захворюваність становить 27,2 %, вікової групи 55-64 — 26,1 %, у молодому віці — 18-29 років — 1,4 %. Вона вища, ніж у чоловіків, — найімовірніше, за рахунок захворювань молочної залози, тому що, на жаль, на сьогоднішній день кількість цієї патології неухильно зростає і проявляється вже в молодому віці. Серед жінок 30-54 років захворювання також відсоток високий — 23,9 % (це також може бути пов’язано із кількістю випадків раку молочної залози).

У чоловіків показник захворюваності трошки вищий, але суттєвої різниці нема — плюс-мінус декілька відсотків. Раніше чоловіки хворіли частіше, і структура патології була зовсім інша — наприклад, «лідирував» рак гортані. Це можна пояснити тим, що одним із головних чинників раку легень є паління, а на сьогоднішній день чоловіки та жінки вже палять однаково. Багато шкідливих звичок і факторів, які потім приводять до злоякісної патології, у чоловіків та жінок однакові.

Якщо ми говоримо про смертність, то на сьогоднішній день цей показник складає по Україні приблизно 170 осіб на 100 тисяч населення. У різних областях свої показники, середня ж захворюваність по Україні серед чоловіків становить 398,1 на 100 тисяч осіб, жінок — 379,1 на 100 тисяч. Різниця невелика взагалі.

— Чому і кому важливо проходити профілактичні обстеження на рак?

— Кожна людина повинна раз на рік пройти профілактичний медичний огляд, щоб розуміти стан свого здоров’я. Адже рак не виникає на рівному місці — це не ГРЗ, коли людина лягає спати здоровою, а прокидається хворою. При онкозахворюваннях від появи першої злоякісної клітини до появи пухлини може минути від 2 до 7 років. Тому всі профогляди спрямовані на виявлення передракової патології (хоча не завжди вона стовідсотково перероджується назлоякісне новоутворення, є різні види).

Таким чином проблему можна виявити завчасно і вжити якихось заходів: якщо це передракова патологія, то оздоровити її, щоб вона не перейшла в рак, якщо злоякісна пухлина на ранній стадії — зробити операцію, і на цьому все закінчиться. Але наші люди цього не розуміють. Коли я веду профілактичні бесіди в соцмережах, неодмінно в коментарях хтось пише: «Нащо ходити на профогляд, щоб щось виявити?» або «Ви би бачили сльози моєї матері, коли ми пішли на профогляд, і в неї виявили рак на 4-й стадії!» І ніхто з цих людей не дивиться з іншого боку на проблему: якби ви вчасно прийшли на профогляд, то не було би цих сліз матері і цієї 4-ої стадії, а була би виявлена проблема на 1-й стадії, і людина би одужала.

Є вікові групи людей, у яких часто зустрічається та чи інша патологія. Деякі обстеження треба пройти раз на рік, деякі — раз на два роки, а люди з сімей, обтяжених онкологічним анамнезом (10-15 % злоякісних патологій мають генетичну причину), повинні проходити регулярні обстеження якомога раніше та частіше.

Звісно, 20-річним ще рано проходити колоноскопію для виявлення злоякісного захворювання кишківника — відсоток виникнення такої патології в цьому віці дуже низький, тому колоноскопія починає регулярніше проводитись у більш зрілому віці. Жінкам до 30 років треба проходити УЗД молочної залози, після 40 — мамографію. Послідовність онкопрофоглядів повинен визначати лікар для кожного пацієнта, що на сьогоднішній день, на жаль, не робиться. Злоякісна патологія при профілактичних оглядах виявляється лише у кожного п’ятого пацієнта. Про що це говорить? Що люди не проходять профоглядів, а звертаються до лікаря лише з ознаками онкопатології. На ранніх стадіях вона не проявляється ніяк: немає ніяких лабораторних змін, скарг у пацієнта, він почувається здоровою людиною.

В Україні низький відсоток виявлення патологій на першій стадії — лише 22 %. І десь 23-24 % — друга стадія. Тобто десь 45 % — це рання стадія, решта — запущені випадки. Тому тільки 27 % людей проживають рік після виявлення патологій.

Якщо раніше ми говорили, що проблема в сумі, яку потрібно на це витратити, то тепер є НСЗУ, є сімейні лікарі, і всі профогляди оплачуються, треба тільки прийти. Чомусь ми не забуваємо поміняти мастило в машині, а пройти медичне обстеження забуваємо.

— Як онкологія лікується на ранніх стадіях, на пізніх?

— На першій стадії (пухлина не поширюється за межі органу або анатомічної ділянки) основний метод лікування — хірургічний. Якщо немає негативних факторів прогнозу, то після операції лікування не проводиться. 

Якщо раніше ми використовували три методи лікування — хірургічний, променева терапія і хіміотерапія — то тепер усе більше розуміємо молекулярно-генетичну структуру пухлини, в якої є захисні механізми, котрі не дозволяють імунній системі розпізнати проблему і відповідно діяти. Тому нам на допомогу приходить таргетна терапія, імунотерапія — а це дороговартісне лікування, яке наразі не може забезпечити держава для кожного пацієнта, а пацієнти не можуть дозволити собі високотехнологічні препарати. І цю терапію вже також ми переважно використовуємо або для профілактики, коли висока ймовірність розвитку захворювання, або для лікування.

Тому ми не повинні допускати до 3-4 стадії — ми повинні лікувати на ранніх стадіях, щоб лікування було успішним. Лікарі не можуть зробити це самостійно, бо якщо пацієнти будуть безвідповідальні щодо свого здоров’я, то ніяка держава не примусить пацієнта. Насправді це можна зробити — наприклад, ввівши медичне страхування, коли якщо людина не пройшла річний перелік обстежень, то страховка не буде покривати лікування того чи того захворювання. Але доки у нас цього немає, ми маємо самі бути відповідальні за своє здоров’я.

— В інтернеті можна знайти інформацію про те, що в 1970-их роках ХХ століття у США застерігали про ризики регулярної мамографії жінкам до 50 років. Наскільки об’єктивно користь від цього дослідження перевищує шкоду? Які є сучасні методи діагностики, більш безпечні?

— Мамографію призначають жінкам після 40 років через анатомічні особливості молочної залози. У жінок молодого віку переважає залозиста тканина, вона щільна, і рентгенівські промені не можуть повністю дати точну візуалізацію — у цій щільній залозистій тканині можуть бути маленькі пухлини.

Мамографія ж — це недороговартісний скринінговий метод для виявлення злоякісної патології молочної залози, яким можна охопити велику кількість населення і побачити якусь проблему. А далі ми повинні використовувати інші методи діагностики, уточнюючі.  

Щоб визначити обсяг профілактичного чи діагностичного обстеження, слід звернутися до лікаря — сімейного або онколога, якщо йдеться про явну проблему.  

— Відомо, що в Cleveland Clinic розпочалась перша фаза клінічних досліджень (тобто вже на людях) вакцини проти раку молочної залози. Наскільки великі надії слід покладати на цю розробку, на Вашу думку?

— Розробкою вакцини проти раку займалося дуже багато людей на різних стадіях розвитку онкології. Сьогодні наука має розуміння імунної відповіді, дії пухлин на організм, реакції на лікування тощо.

Ми вже маємо вакцину проти папіломавірусу — вакцинуємо молодих дівчат, профілактуючи рак шийки матки. Розробка вакцини проти раку молочної залози важлива, але, як і будь-який інший препарат, ця вакцина має пройти всі фази клінічних випробувань, і тільки коли її ефективність буде доведено, ми зможемо говорити, що маємо вакцину проти раку. Зараз це робити ще зарано.

— Що реально можна зробити для профілактики онкозахворювань?

— Насамперед проходити профогляди та дбати про своє здоров’я. Треба боротися зі шкідливими звичками. Наприклад, куріння стовідсотково приводить до раку легень. Сьогодні ми маємо різні способи куріння — кальяни, вейпи тощо. Але коли нема вдихання диму, а дим залишається в роті, підвищується ризик раку язика, ротової порожнини.

Є ще спадковість. Ми також повинні розуміти, що є «фатальні сім’ї», де є випадки раку різної локалізації. На сьогоднішній день можна зробити генетичні дослідження, які дають можливість визначити, наскільки є високим ризик онкозахворювання в кожної конкретної людини.