Синдром дефіциту уваги та гіперактивності може бути й у дорослих: з’явилася нова міжнародна консенсусна заява

Всесвітня федерація СДУГ виступила з міжнародною консенсусною заявою про більш ніж 200 доказових висновків про синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Попередня аналогічна заява була випущена 20 років тому. Сучасний документ містить актуальну інформацію та важливі наукові відкриття щодо синдрому дефіциту уваги та гіперактивності за останні 2 десятиліття.

Найбільшу цікавість викликають факти, що стосуються розладу у дорослих. Вони переконливо вказують на те, що СДУГ не є прерогативою виключно дитячого та підліткового віку та далеко не завжди «переростається» з роками. Саме помилки щодо СДУГ, стигматизація людей з дефіцитом уваги та гіперактивністю спонукали вчених провести масштабну роботу, піддавши аналізу десятки тематичних досліджень. Результатом стали 208 емпірично підтверджених тверджень про СДУГ, їх статус схвалено 80 авторами з 27 країн світу. «Здорові люди» пропонують найцікавіші факти з документа, що зайняв майже 70 сторінок.

Розлад з історією

СДУГ має довгу історію. Клінічне значення ознак і симптомів розладу визнається вже понад два століття. Хоча в ранніх публікаціях не використовувався термін «СДВГ», вони описували дітей із такими симптомами та порушеннями. Так, у 1775 р. німецький лікар Мельхіор Адам Вейкард зробив перший навчальний посібник з описом розладу з ознаками СДУГ. Трохи пізніше, у 1798 р., Олександр Крайтон із Королівського коледжу лікарів (Велика Британія) описав подібний розлад у медичному підручнику. Перший опис розладу в науковому журналі з'явився через сторіччя — 1902-го.

Поширеність СДУГ

СДУГ зустрічається в усіх країнах і вдвічі частіше спостерігається у чоловіків, ніж у жінок. За останні десятиліття поширеність захворювання, за оцінками науковців, не зросла. Але через ширше визнання клініцистами СДУГ нині частіше діагностується, ніж у попередні 20-30 років.

Так, приблизно 6 % дітей та підлітків до 18 років у світі мають клінічні ознаки СДУГ. Поширеність СДУГ у дорослому та зрілому віці становить 2,8% та 2,5% відповідно. Нижча поширеність розладу серед дорослих у порівнянні з молоддю узгоджується з мета-аналізом 21 дослідження, що показує, що тільки одна людина з шести, у кого був діагностований цей синдром у дитинстві, до віку 25 років все ще відповідає повним діагностичним критеріям СДУГ, а приблизно у половини виявляються ознаки залишкових порушень. Незважаючи на те, що є чітка кореляція між зменшенням проявів СДУГ та віком, від 0,2 % до 1,5 % людей віком від 50 років можуть мати ознаки розладу.

Причини СДУГ

Причиною СДУГ рідко може бути один генетичний фактор або фактор ризику довкілля. Переважна більшість випадків СДУГ спричинена комбінованим впливом багатьох генетичних і середовищних ризиків, кожен з яких окремо має дуже невеликий ефект. Ці чинники корисні для розуміння причин розвитку СДУГ, але не є важливими для діагностики розладу.

Так, сімейні, близнюкові та ДНК дослідження показують, що генетичні фактори та фактори ризику довкілля частково загальні для СДУГ і багатьох інших психічних розладів (наприклад, шизофренії, депресії, біполярного розладу, розладів аутичного спектру (РАС), розладів поведінки, розладів харчової поведінки та розладів, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин) і соматичних захворювань (наприклад, мігрень та ожиріння). Докази загальних генетичних та екологічних факторів ризику для зазначених розладів припускають, що ці розлади також мають загальну закономірність виникнення та розвитку патологічних процесів у біологічних механізмах, які порушують регуляцію нейророзвитку та створюють передумови прояву розладу.

Щодо середовищних факторів, доведено, що куріння матері у пренатальному періоді збільшує ризик розвитку СДУГ у дитини на 50 %.

Також нижчий рівень вітаміну D у матері вів до підвищення ймовірності СДУГ у їхніх дітей приблизно на 50 % — це показало загальнонаціональне популяційне дослідження «випадок контроль» із використанням національних регістрів Фінляндії за участю 1067 пацієнтів із СДУГ, що народилися в період з 1998 по 1998 р., із 1067 людьми з контрольної групи.

На основі аналізу 4,6 млн народжень було виявлено кореляцію між недоношеністю, низькою чи надзвичайно низькою масою тіла при народженні та ризиком розвитку СДУГ.

Мета-аналіз шести досліджень за участю 1,4 млн людей показав, що у дітей, матері яких страждали на гіпертонію під час вагітності, частота СДУГ збільшувалася на 25 %. А у жінок з ожирінням ризик народження дитини з діагностованим у майбутньому СДУГ на 50-60 % вище, ніж у жінок з ІТМ у межах норми. Також є значний зв'язок між гіпертиреозом у матері та розвитком СДВГ у дитини.

Примітно, що було визначено вплив стресу підвищення ризиків розвитку СДУГ. Так, загальнонаціональне популяційне когортне дослідження з використанням датських регістрів, в якому науковці порівняли більше 29000 дітей, чиї матері під час вагітності втратили близьких родичів, із мільйоном інших дітей, і виявили, що хлопчики, народжені від жінок, які пережили стрес під час вагітності, двічі частіше мали СДУГ.

Чим найчастіше хворіють люди із СДУГ

Це відносно нова галузь досліджень СДуГ — вивчення того, які медичні проблеми властиві людям із СДУГ частіше. Однак це не означає, що всі люди з СДУГ страждатимуть від усіх або навіть одного з цих розладів.

Ожиріння. Дослідження, проведене в національному регістрі Швеції за участю понад 2,5 млн осіб, показало, що у пацієнтів із СДУГ ризик ожиріння в 3 рази вищий, ніж у їхніх рідних та двоюрідних братів і сестер, які не страждають на СДУГ.

Мета-аналіз десятків досліджень із більш ніж 500 тис. учасників також показав, що діти та підлітки з СДУГ (що не отримують лікування медикаментами) приблизно на 20 % частіше, а дорослі з СДВГ (що не отримують лікування медикаментами) майже на 50 % частіше страждають від надмірної ваги чи ожиріння, ніж здорові однолітки чи ті, хто отримує медикаментозну корекцію СДУГ.

Алергія й астма. Дослідження, проведене в національному регістрі Швеції за участю понад 1,5 млн осіб, показало, що у людей з астмою на 45 % вища ймовірність розвитку СДУГ.

У мета-аналізі шести поздовжніх досліджень із більш ніж 50 000 учасниками у людей з астмою чи атопічною екземою ймовірність розвитку СДВГ була на третину вищою, ніж у контрольної групи. Мета-аналіз трьох досліджень із більш ніж 48000 учасниками показав, що у людей з алергічним ринітом імовірність розвитку СДУГ приблизно на 50 % вища.

Цукровий діабет. У когортному дослідженні з використанням кількох шведських національних регістрів проаналізовано дані понад 1,6 млн дорослих віком 50–64 років. Поширеність цукрового діабету 2 типу була на 70 % вищою серед дорослих із СДУГ.

Порушення сну. Людей із СДУГ частіше мають труднощі із засинанням і нічними пробудженнями, вони рідше прокидаються відпочилими та загалом відзначають найгіршу якість сну порівняно з людьми, які не мають подібного розладу.

Очні аномалії. У людей із СДУГ набагато частіше зустрічалися очні аномалії: майже на 90 % вище зустрічальність амбліопії («ліниве око»), більш ніж на 80 % — астигматизму та в 2 рази вище — гетеротропії (косоокості). Такі результати порівняльного аналізу 116 тис. дітей із СДВГ із такою самою кількістю випадково обраних дітей без СДУГ.

СДУГ — це розлад, що зумовлює серйозний стрес і/або функціональні порушення. Та попри те, що з наявністю СДУГ пов'язані багато серйозних несприятливих ситуацій, типовий пацієнт не має всіх або навіть більшість із цих проблем. Багато пацієнтів живуть наповненим, продуктивним життям, особливо якщо отримують адекватне лікування та корекцію порушень.

Більше новин читайте на GreenPost.