"Суперфуд" під загрозою - селекціонери вивели їстівний лопух, але не можуть сплатити за нього державі

Українські науковці з дослідної станції «Маяк» завершують роботу над першим вітчизняним сортом їстівного лопуха — унікальної рослини, багатої на інулін, що є цінним пребіотиком. Однак цей науковий прорив, як і сотні інших, опинився під загрозою через різке підвищення державних зборів за підтримку патентів.

Новий сорт, розроблений молодшим науковим співробітником Олександром Позняком, відрізняється від дикорослого родича прямим, товарним коренеплодом та компактністю. Їсти в ньому можна все: молоде листя — для салатів чи голубців, черешки — як спаржу, а корінь, що містить 7% інуліну, можна варити, смажити чи тушкувати. Ця рослина є особливо корисною для людей, що страждають на цукровий діабет, адже інулін допомагає регулювати рівень цукру в крові.

«Ми завершуємо сортове випробування і плануємо передати новий сорт до державного реєстру вже цього року», — ділиться планами селекціонер. Окрім лопуха, станція готує до реєстрації нові сорти овочевої хризантеми та багатоярусної цибулі.

Проте радість від наукових досягнень затьмарює урядова постанова, яка з 1 червня скасувала пільги воєнного часу та підвищила вартість підтримки сортів у держреєстрі у 6-8 разів. Для зубожілої аграрної науки, зокрема для станції «Маяк», яка має понад 50 сортів малопоширених культур, нові тарифи є непідйомними.

«Сорту необхідне свідоцтво про держреєстрацію, як людині – паспорт. Ми не зможемо платити за підтримку всіх сортів, — пояснює Олександр Позняк. — Раніше ми платили 5-10% від базової ставки, а зараз ціни зросли до 40-60%. Ми змушені будемо відмовлятись від підтримки сортів у реєстрах».

Ця проблема є колосальною для всієї вітчизняної науки. Якщо сорт виключають з реєстру, займатися його насінництвом на офіційному рівні заборонено. Таким чином, необдумані дії уряду можуть призвести до втрати сотень унікальних українських сортів та посилення залежності від іноземного насіння.

Попри все, на дослідній станції «Маяк» не збираються опускати руки і планують надалі вирощувати свої розробки, щоб зберегти багаторічні наукові напрацювання для майбутнього України.

Більше новин читайте на GreenPost.