Стягнення репарацій з РФ: який шлях пройшла Україна і що ще треба зробити

16 листопада директор Департаменту інформації і преси МЗС РФ Марія Захарова нарешті висловила офіційну позицію РФ щодо резолюції ООН від 14 листопада, яка має назву «Забезпечення відшкодування збитків і репарації за агресію проти України».

У Кремлі назвали це рішення «формалізацією пограбування», яким Росія вважає заблоковані західними банками після її вторгнення в Україну російські золотовалютні резерви (ЗВР).

Захарова назвала резолюцію «нікчемною з точки зору міжнародного права», нагадавши, що це є виключно прерогативою Радбезу ООН. Але визнала, що «бувши нездатними до компромісів, західні прихильники Києва старанно виводять із Радбезу процес прийняття рішень щодо питань, пов’язаних із ситуацією в Україні та навколо неї».

А от міністр юстиції України Денис Малюська вважає, що Генасамблея прийняла рішення, яке не має історичних аналогів. Воно про те, що має існувати механізм, за яким відповідні компенсації будуть виплачені всім, хто постраждав внаслідок дій Росії.

Насправді, як пояснюють у Центрі стратегічних комунікацій, це «болісно для росіян. І ми бачимо, що йдемо у правильному напрямку. Така дуже складна, навіть для юристів, тема суверенного імунітету активів Центробанку, ЗВР — показова хоча б тим, як реагує на кроки в цьому напрямку російське керівництво. А воно у паніці», — каже Малюська.

Це — перший успішний крок у реалізації плану, за яким російські гроші потраплять до постраждалих внаслідок війни.

Усі країни, де знаходяться російські ЗВР та її великі активи, резолюцію підтримали. Це означає, що подальший шлях для просування цієї ініціативи відкритий.

Наступний крок — обговорення тексту міжнародного договору, де вже будуть прописані обов’язкові та конкретні положення про те, як ці гроші наповнюватимуться, де російські ЗВР зберігатимуться, яким чином зніматиметься імунітет і як ці кошти перерозподілятимуться серед усіх постраждалих.

Це вже буде юридично зобов’язуючий акт. А далі буде вже безпосередньо імплементація цього механізму.

Наразі є кілька країн, які готові виступити адміністраторами, власниками міжнародного реєстру для реєстрації доказів і претензій до Росії.

Ідея створення реєстру, яка підтримана резолюцією ООН, включатиме можливі заявлені вимоги не лише громадян — фізичних осіб, які зараз звертаються до держави Україна, щоби зафіксувати збитки, а й, наприклад, органів місцевого самоврядування чи самої держави Україна. Адже їй теж завдано величезних збитків: як прямих (внаслідок знищення інфраструктури), так і непрямих — через втрату доходів, податків і багато іншого.

Коли з’являться гроші у компенсаційному механізмі і буде опрацьовано масив заявок, створиться пріоритетність: хто отримає першим, хто другим, хто третім.

Таким чином, на думку міністра юстиції України, «ми досить ефективно зможемо з координацією і під вирішальним впливом наших міжнародних партнерів провести виплати компенсацій усім постраждалим».

Нагадаємо, репараціям — бути: в ООН проголосували за відшкодування збитків за наслідки агресії РФ.