Стратегію Міндовкілля розкритикували екологічні фахівці

Екологічні експерти розкритикували план дій Міндовкілля на поточний рік через неконкретність і відірваність від реальності. Про це стало відомо 16 березня під час відеоконференції «Пріоритети Міндовкілля на 2021–2022 роки: чого очікують громадяни?».

Презентувала план дій на 2021–2022 роки заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук. 

Заступниця міністра представила експертам і журналістам презентацію, у якій йшлося про декілька пріоритетних напрямків, якими планує зайнятися профільне міністерство. Це запобігання промисловому забрудненню та його контроль, управління відходами, зміна клімату, проблеми лісового господарства.

Звернуло на себе увагу те, що Ірина Ставчук не змогла прокоментувати позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з приводу реформи політики щодо лісів. Вона сказала, що не знає, на якій стадії перебуває стратегія лісового господарства.

Представницю міністерства доповнила голова правління МБО «Екологія Право Людина» Олена Кравченко. Вона зауважила, що документ зараз на стадії стратегічної екологічної оцінки. 

Олена Кравченко також висловила свої зауваження щодо позиції міністерства в питанні охорони водно-болотних угідь. Адже заступниця міністра екології до когорти профільних документів у цій галузі зарахувала й Кодекс про надра. Кравченко, своєю чергою, підкреслила, що Кодекс про надра — суперечливий документ, який подекуди йде в розріз із багатьма екологічними законопроєктами.

Керівниця юридичного відділу МБО «Екологія Право Людина» Ольга Мелень-Забрамна у своєму короткому коментарі рекомендувала Міністерству екології звернути увагу на стратегію управління відходами на місцях. Адже департаменти екології на місцях не мають у цьому питанні чітких директив від профільного міністерства та розгублені. 

Також експертка наголосила на тому, що не бачить у профільного міністерства ініціативи у виконанні Національного плану з управління відходами. До того ж не був створений навіть спеціальний уповноважений орган при Міндовкілля, який мав би опікуватися цим питанням. За словами Ольги Мелень-Забрамної, він мав бути створений ще у 2019 році. 

Крім цього Ольга Мелень-Забрамна зауважила, що досі фахівці профільного міністерства не почали роботу над законопроєктами, які б урегулювали захоронення та спалення відходів.

Голова «Всеукраїнської екологічної ліги» Тетяна Тимочко також розкритикувала презентацію «дорожньої карти» Міндовкілля. Експертка навіть висловила сумнів щодо того, чи вистачає в заступниці Романа Абрамовського компетенції презентувати подібні документи. Адже, за її словами, вона була прикро вражена як змістом презентації, так і формою її представлення.

Тетяна Тимочко підкреслила, що в Україні вже два роки не можуть видати нову редакцію «Червоної книги». А списки із 150 нових видів тварин. які потрібно включити до списку таких, які потребують охорони, нічим не обґрунтовані. Адже дослідженням стану вітчизняної фауни мають займатися науковці, які, за словами Тимочко, за 10 років не отримали на свої дослідження від профільного міністерства жодної копійки. 

Експертку також обурило те, що понад два роки вже не представляють на розсуд громадськості доповідь про стан навколишнього середовища.

Голова «Всеукраїнської екологічної ліги» зауважила, що один із найголовніших «головних болів» екологів — це проблема із природо-заповідним фондом та винесенням меж «в натуру». Майже 50 % природоохоронних об'єктів загальнодержавного значення за даними екологині значаться як не винесені в натуру та залишаються ласим шматком для забудовників. 

Окрему увагу екологиня приділила випадку загибелі від пестицидів червонокнижних птахів у заповіднику «Асканія-Нова». Тимочко зауважила, що екологи та зоозахисники так і не побачили реакції очільника профільного міністерства Романа Абрамовського на цю подію. Мало того, у ВРУ зареєстрований законопроєкт про ввезення в Україну пестицидів, які не пройшли міжнародну сертифікацію та реєстрацію. Екологиня висловила побоювання, що такий закон у разі прийняття «наводнить» країну небезпечними хімічними речовинами, від яких постраждає довкілля.

Також Тетяна Тимочко наголосила на тому, що у Міндовкілля майже ніяк не опікуються станом природи на тимчасово окупованому Донбасі та у Криму. Зокрема, не реагують на екологічні злочини окупантів, які вирубують ялівець і ліванський кедр у Форосі. 

Своєю чергою Ірина Ставчук відповіла на всі зауваження, що їй прикро їх чути та вини міністерства вона в цьому не бачить. А займатися екологією на Донбасі та в Криму мають представники ОБСЄ, а не Міністерства захисту довкілля.

Зустріч заступниці міністра екології з експертами-екологами та представниками ЗМІ завершилася тим, що експерти ухвалили рішення сформувати всі зауваження та пропозиції в єдиний документ і надіслати його у Міністерство довкілля.

Як ми писали раніше, експерти розкритикували доповідь про сміття можновладця з Міндовкілля.