З 13 на 14 січня українці зустрічають старий Новий рік. Вечір напередодні в народі називають Щедрим або Меланкою. Також 14 січня українці святкують свято на честь Василія Великого, якого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. Зерно після посівальника збирають і віддають курям — «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом — «щоб великі росли».
В Україні старий Новий рік прийнято зустрічати багатим столом, на якому має бути не менше 12 страв. Адже, згідно з повір'ям, чим щедріший стіл, тим багатшим буде рік для господарів.
Звичайно, у кожної господині свої новорічні страви, але традиційними були такі.
Щедра кутя — з пшениці, з додаванням меду, родзинок, горіхів і маку. У деяких регіонах України у страву клали ще сир і вершкове масло, щоб кутя була скоромною, а не пісною.
Узвар із сухофруктів. Як і на Різдво, це головний напій на святковому столі.
Пироги з різними начинками: м'ясом, капустою, яблуками, маком і горіхами. За старих часів пирогів пекли багато, їх складали на столі гіркою — чим вона вища, тим краще. Батько сімейства сідав за стіл таким чином, щоб «сховатися» за пирогами. Коли діти заходили до кімнати, батьки запитували їх: «Чи ви бачите тата?». Дітлахи відповідали, що ні. «Дай Бог, і на той рік не побачите!» — вигукував батько. Це означало, що Всевишній пошле хороший урожай наступного року та сім'я проведе його в достатку, а до Щедрого вечора знову можна буде напекти багато пирогів.
Борщ. До Нового року господині обов'язково варили традиційний борщ.
М'ясні страви. Оскільки поста в це свято немає, готують печеню, буженину, ковбаси, крученики, холодець.
Вареники. Звичайно, ніяк не обійтися в Щедрий вечір без ритуальної страви — вареників. Їх, як і пироги, готували з різною начинкою: капустою, картоплею, грибами, сиром. Зібравшись за столом, сім'я співала колядки, щедрівки та чекала в гості щедрувальників, які побажають усім добра, щастя і здоров'я на весь рік.
Чого не можна робити
За старих часів люди намагалися дотримуватися ритуальних заборон. Наприклад, у свято не слід працювати: займатися прибиранням, шити, в'язати.
Є повір'я, що за столом не можна пити по одній чарці, треба випити відразу по другій, «до пари», тоді хлопці та дівчата знайдуть у цьому році свою половинку, а люди одружені будуть жити дружно.
У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення. Стоячи в церкві під час утрені, селянин придивляється, як свічі горять у панікадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком — буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, — жди неврожаю.
Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.
Якщо сонце весело зійде, весь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.
Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.
Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя — звідти треба сподіватися щастя.
Сніг випаде в цей день — щасливий рік буде.
Старий Новий рік — унікальне свято, воно існує не в усіх країнах. Зокрема, цей день прийнято відзначати в Україні, Молдові, Росії, Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Латвії, Казахстані, Узбекистані та Грузії.
Джерело: ukraine.fakty.ua, novy.tv, traditions.in.ua