99 % ймовірності, що про ядерну небезпеку сповістять. Що ж робити після оповіщення? Про це розповів віце-президент з технологій Роман Павлюк.
Отже, хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти. Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Вимикаємо телефон, виймаємо всі метали й електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям униз, очі затуляємо долонями.
У глибокому підвалі (наприклад, на -2, -3 поверсі і далі) ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний. Тому говорити, що епіцентр — це 100 % смерть, усе ж не варто. І ховатися треба завжди, навіть якщо ви раптом знаєте, що у ваш район точно летить «ядерка».
Чекаємо, коли все стихне, тобто пройде ударна хвиля, і починаємо евакуацію. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді одягаємо (в такому порядку) маску FFP3, рукавиці, дощовик, окуляри і бахіли. Потім обмотуємо й ущільнюємо, де можливо, скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК.
Вмикаємо детектор, міряємо фон. Усе, що вище 100 мкР/год — зле, та в нашій ситуації це прийнятно, можливо, буде і вище.
І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри й усе інше.
Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та вищеописаних засобів захисту, краще залишатися там же наступні 12-24 години, оскільки ви не знаєте, де більш небезпечно — всередині чи зовні. Навіть залишаючись усередині, старайтесь захистити органи дихання тим, що є напохваті — марлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год уже виходимо й евакуюємося.
Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.
Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації, повертаємося в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години!
Беремо зі собою рюкзак, попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню. Далі визначаємо, де був епіцентр (там буде виднітися основна маса пожеж, також за характером руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля), і рухаємося від нього. Ваше завдання — користуючись картою й компасом, потрібно відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості.
Рухаємося так:
- Кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.
- Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти.
- Якщо забруднилися руки чи обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів.
- Переодягатися слід у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.
- Якщо потрапили під дощ — зразу ж у укриття і переодягнутися (дощовик, маска, рукавиці).
- Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.
- Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших.
- Майже вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найціннішим ресурсом.
Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених з опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — ваша справа. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні.
- Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».
- Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски викидаємо.
- Дотримуємося принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.
Ваші ключові цілі:
1) Вижити з мінімальною шкодою для здоров’я.
2) Протриматися 2 дні. Після того всі рівні радіації прийдуть у контрольовану норму.
3) Залишити зону небезпеки й дістатися до пунктів евакуації, які обов’язково будуть організовані нашим МНС і нашими союзниками.
Також ми розповідали, що має бути в тривожному ядерному рюкзачку.