Найближчим часом на киян чекають неприємні несподіванки. Через різку зміну погоди столиця «попливе», а адаптивний карантин спровокує різке зростання кількості нових інфікованих на ковід.
GreenPost розбирався, до чого готуватися мешканцям і гостям української столиці.
Невтішний прогноз для киян озвучив в коментарі РБК-Україна голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан. Через введення наступного тижня адаптивного карантину у столиці різко зросте кількість нових інфікованих на ковід. Київ опиниться у «жовтій», а потім — і у «помаранчевій» зоні.
«Це буде «помаранчева» зона, тому що це буде природне зростання захворюваності, пов'язане із сезоном, завершенням карантинних заходів і збільшенням захворюваності в західних регіонах», — сказав Рубан.
Голова Держспоживслужби Києва додав, що до 30 квітня (а саме до цього часу буде чинним нове карантинне зонування), Київ не має жодного шансу потрапити до «зеленої» зони з мінімальною кількістю карантинних заборон.
Що ж чекає на столицю, якщо вже наприкінці лютого місто опиниться у «помаранчевій» зоні?
«Помаранчевий» рівень не передбачає встановлення додаткових карантинних обмежень. Він лише сигналізує про наближення країни до небезпечного рівня. Про це можна говорити тоді, коли буде перевищений хоча б один показник, який встановило МОЗ. Це:
Отже, у столиці діятимуть обмеження «жовтого» рівня. В такому разі до класу на заняття зможуть ходити понад 20 учнів. Також дозволено проводити спортивні заходи, якщо на одну людину можна буде виділити 4 квадратні метри площі. До 24:00 зможуть працювати ресторани, кафе, бари та їдальні.
Також забороняється:
Ще одне випробування, до якого варто підготуватися мешканцям Києва, це підтоплення. Про це на особистій Facebook-сторінці повідомив депутат Київської міськради Костянтин Яловий.
Він звернув увагу на те, що за прогнозами синоптиків вже у 20 числах лютого в Україні почнеться потепління. Це пророкує Києву проблеми із зливовою каналізацією.
«Протяжність зливової каналізації у Києві становить приблизно 2700 кілометрів і має обмежену пропускну здатність. Коли йдуть сильні дощі, або одночасно тане багато снігу, ця система не впорається з потоком води. Вона стікає в низини і там застоюється, створюючи великі калюжі, чи навіть невеликі озерця на дорогах столиці», — написав Яловий.
У «Київводоканалі» думку політика розділяють. Кажуть, що понад 60 % зливової каналізації вичерпали свій термін експлуатації. Адже були побудовані або до 1917 року, або у 50-х роках минулого сторіччя. Більшість колекторів працюють в аварійному режимі, обладнання помпових станцій потребує заміни.
А екологи, своєю чергою, б'ють на сполох через різке зменшення парків і скверів у Києві, що теж загрожує столиці екологічною катастрофою. Через зменшення площ парків, скверів, газонів у декілька разів збільшилося навантаження на один з основних дощоприймачів — річку Либідь. Під час сильних злив гирло Либіді переповнюється настільки, що вода починає витікати у зливостоки у зворотному напрямі.
Ще одна загроза здоров'ю та спокою киян і гостей столиці — Бортницька станція аерації. Очисні споруди можуть не витримати великої кількості води з дощоприймачів, через що ймовірний прорив греблі та отруєння Дніпра тонами нечистот.
Як ми писали раніше, кілька днів поспіль Київ ставить рекорди із найзабрудненішого повітря у світі. В українській столиці зафіксували рівень забруднення повітря, який може бути небезпечним для здоров'я.