Шок у Кремлі минув, і РФ водночас із контрнаступом на Донбасі почала контрнаступ на західному напрямку — експерт
Захід у контексті нашої війни є абсолютно повноцінним полем бою, де так само, як на Донбасі, орки воюють проти нас.
В українському сегменті соцмереж чергуються хвилі зради та перемоги стосовно санкцій та зброї у діапазоні від «Захід нас зрадив і працює на Рашку!» до «Захід дає нам суперзброю і Рашці гаплик!». Як же насправді слід оцінювати допомогу Заходу? Про це розповідає науковець і військовик Євген Дикий.
Він наголошує, що Захід — не суб’єкт, а такий самісінький театр військових дій (ТВД) чи фронт, як Донбас або Харківщина.
«Не існує єдиного колективного Заходу в тому сенсі, як його зображує російська пропаганда, і в якому завдяки ще радянським стереотипам його підсвідомо уявляє більшість із нас.
Но ніт — у реальному житті «колективний Захід» складається із десятків дуже різних країн, всередині кожної з яких діють десятки дуже різних політичних та економічних груп впливу, державних діячів, лідерів думок тощо. Коли погляди абсолютної більшості з них повністю та майже повністю збігаються, ззовні може здатись що ми маємо справу із єдиним Заходом як суб’єктом. Щойно ж із якогось питання нема стовідсоткового консенсусу — починаються «гойдалки», тобто тривалий процес внутрішньої боротьби за те, який погляд переважить.
Експерт пояснює, що цілком очікувано РФ водночас із контрнаступом на Донбасі перейшла до контрнаступу на західному напрямку — добре організованого та продуманого, і тому не зовсім безуспішного.
«Так само як орки були шоковані нашим опором та в стані шоку програли під Києвом, але потім перегрупували сили і наразі тиснуть нас на Сході, вони вчинили і на Західному ТВД. Там також був момент, коли Рашка присіла на дупу від шоку — адже Захід у перші тижні війни виявився все ж набагато більш єдиним та суб’єктним, аніж у Кремлі уявляли, і таки запровадив санкції, які московити до того вважали неможливими, — але шок там також минув», — говорить Євген Дикий.
Експерт пояснює, що на західному фронті відбулися ті ж перегрупування сил та зміна тактики, що й на гарячому.
«Наразі в бій кинуто всі ресурси кремля у країнах Заходу: всім ласим на гроші пропонують в рази більше, ніж їхні послуги коштували до війни, всім, хто раніше брав гроші, «делікатно» нагадують про борги, всім, на кого у ФСБ та ГРУ лежать течки із компроматом, мозолястою рукою притискають причинні місця, і від всіх вимагають результату», — розповідає військовик.
Євген Дикий говорить, що змінено головну ідеологічну установку, з якою агенти РФ атакують у публічному просторі. Кремль змирився з тим, що жодні виправдання дій РФ після Бучі взагалі не сприймаються. Натомість запущено слоган «дайте Пу зберегти обличчя», або ж «не заганяйте щура у куток, бо тоді йому нічого втрачати!».
«Орки готові визнати себе щуром, аби лише цього щура побоювались та замість притруїти крисомором таки випустили із кутка гуляти далі по хаті», — іронізує військовик.
Експерт нагадує, що за цим наративом нібито небезпечно дотискати РФ до кінця, бо її військова поразка в Україні призведе до непередбачуваних дій Кремля аж до розв’язання світової ядерної війни. А найпростіший спосіб уникнути її — не дати Україні перемогти, а примусити до «компромісу» на російських умовах.
«Також Рашка використала один із улюблених «аргументів» сталінського режиму – загрозу голодомору, притому у світовому масштабі.
Він наголошує, що, на щастя, облудність усіх цих меседжів очевидна далеко не лише для нас, однак вони все ж знаходять і чималу вдячну аудиторію — до свідомих агентів Кремля додається величезний пул корисних ідіотів, більш потужний у Західній Європі, але й у Штатах далеко не мізерний. І це доводиться враховувати.
Нагадаємо також, «загроза ядерного удару тим вища, що ближчий Путін до реалізації своїх планів»: РФ почала навчання з ядерною зброєю.
