Щоб Новий рік приніс шанс на зміни і краще майбутнє: як «запустити магію»

Наближається Новий рік — час див і загадування бажань. Ми хочемо стати кращими в новому році, радісно і тривожно думаємо про майбутнє, згадуючи свої численні спроби щось змінити. Ми замислюємося про майбутнє і про те, що робитимемо. Здається, що ми змінимося і станемо сильнішими, розумнішими і зможемо зробити більше. Але найчастіше цього не відбувається — і ще один рік минає без особливих змін. Ми залишаємось на місці, поки весь світ рухається вперед. Чому? Про це розповідає кандидат медичних наук, автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров’я Андрій Біловешкін.

Він пояснює, що ми не віримо у можливість особисто вплинути на майбутнє. Науковці довели: що сильніша наша віра в «саме владнається», то менш ми схильні щось робити. Ми виводимо майбутнє з сформованих у минулому факторів і любимо пояснювати цим причину дій інших людей і себе. Інша крайність — вважати, що нашими вчинками керує переважно поточна ситуація. Тому часто ми намагаємося або потрапити в більш вигідне оточення, або стати кращими, щоб почати діяти ефективніше.

Ми приміряємо своє краще майбутнє, але часто наші спроби в новому році «порозумнішати», «взяти себе в руки», «стати терплячішим», «працювати більше» призводять до того, що ми просто накручуємо себе, заганяючи в ще більший стрес. І замість змін ми з відчаєм кидаємо цей «вантаж» позитивних змін. Звісно, подібні примусові спроби змінити себе зусиллям волі найчастіше приречені на провал.

Що ж робити? Те, що робила б ваша покращена версія у майбутньому. Сучасні наукові дослідження свідчать, що ми прагнемо ідентифікувати себе з тим, ким ми є зараз, у цей момент. Тобто «я почуваюся добрим, бо зараз роблю добру справу». Ми змінюємося не від наших ідей, думок, очікувань, а змінюємося лише під впливом того, що безпосередньо самі робимо. Низка науковців упевнені, що ми краще пізнаємо себе, спостерігаючи за своєю власною поведінкою. І ми навіть робимо висновки про себе, виходячи зі своєї поведінки: «Я вирішив проблему, отже, я той, хто може вирішувати такі проблеми».

«Це дуже просто працює. Якщо ви лежите на дивані, переглядаючи мотивуючі спортивні ролики, то просто зараз ви — людина, що лежить на дивані. Для вашого мозку ідентифікація «людина лежача» ніяк не призведе до пробіжки стадіоном. Просто вибігайте на стадіон без підготовки, мотивації та схвалення. 

Що б робили у цій ситуації ви майбутній і найкращий? Ось саме це беріться і робіть зараз, а ваш мозок вже сам підганяє всю пояснювально-мотиваційну базу під ваші вчинки», — радить Андрій Біловешкін.

Експерт додає, що дуже часто ми є заручниками застарілих чи нав'язаних уявлень про власні бажання та можливості — «такі собі незнайомці для себе». І дізнатися про себе ми можемо, тільки здійснюючи нові вчинки і прислухаючись до себе, ставлячи важливе запитання: «Чи я подобаюсь собі, коли роблю це?». Це допоможе вам зрозуміти, чи це дійсно те, що вам подобається.

«У той самий момент, коли ви зараз робите те, що вам подобається, і при цьому ви подобаєтеся собі, коли це робите, відбуваються справжні гармонійні зміни, особистісне зростання, своєрідне нейробіологічне диво. Наша самоусвідомленість та уявлення про майбутнє пов'язані з активністю особливих нервових клітин — веретеноподібних нейронів. Вони поєднують процеси цілепокладання та відчуття, формуючи самоусвідомленість.

При поєднанні цих факторів ви прагнете ідентифікувати себе з тим, що ви реально робите і відчуваєте зараз, і справді стаєте такою людиною.

Хочу побажати вам у новому році знайти час і сили бути тим, ким ви хочете бути», — говорить Андрій Біловешкін.

Більше новин читайте на GreenPost.