Риболовля стає індикатором виживання планети

27 червня у світі відзначають Всесвітній день рибальства — міжнародне свято, яке було започатковане у 1985 році за ініціативою Міжнародної конференції з питань рибальства в Римі 1984 року. Його основна мета — підкреслити не лише значення рибальства як джерела харчування, роботи та культури, а й звернути увагу на критичний стан світових водних екосистем. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), вже понад 34 % світових рибних запасів знаходяться у стані перелову, ще 60 % — перебувають на межі виснаження. Це означає, що понад 90 % усього рибного ресурсу світу є або надмірно, або максимально експлуатованим. Всесвітній день рибальства має на меті нагадати про необхідність збереження морських і прісноводних екосистем через відповідальне ставлення до вилову.

Понад 800 мільйонів людей у світі залежать від рибальства або рибної промисловості. Особливо це стосується країн, що розвиваються, де риболовля є не просто способом життя, а засобом виживання. Згідно з інформацією порталу daytoday.ua, значна частина рибалок — це прибережні дрібні рибальські громади, а близько 50 % людей, зайнятих у цьому секторі, — жінки. У той самий час, риболовля — це не тільки промисел. Це культура, спорт, спілкування з природою, а іноді й психотерапія.

Однак головна увага сьогодні — до екологічного аспекту. Рибальство стало індикатором стану океану. Браконьєрство, незаконний та нерегульований вилов, використання вибухових речовин та тралових методів спричиняють серйозну деградацію морських біоценозів. Один із найнебезпечніших методів — донне тралення. За оцінкою Європейської комісії, цей тип рибальства щороку пошкоджує тисячі квадратних кілометрів морського дна, знищуючи середовища існування донних видів. Саме про це знімається новий фільм з британськими акторами Стівеном Фраєм і Тео Джеймсом, який має привернути увагу до проблематики варварського вилову риби.

Ще один тривожний факт: згідно з нещодавнім дослідженням, щороку в океани потрапляє понад 11 мільйонів тонн пластику, і риба, яку ми споживаємо, вже містить мікропластик. Це створює прямі загрози не тільки для водної фауни, а й для здоров’я людини. Саме тому у Всесвітній день рибальства по всьому світу організовуються не лише фестивалі чи конкурси на найбільший улов, а й масштабні екологічні акції — від прибирання берегів до лекцій з морської біології. Наприклад, у 2025 році в Україні та низці країн ЄС акцент свята було зміщено на тематику збереження ресурсів: зменшення споживання диких видів, перехід на сертифіковану рибу (MSC), заборона вилову в період нересту, підтримка аквакультури.

Слід згадати й про нові ініціативи, спрямовані на популяризацію відповідального споживання. У багатьох країнах уже діють онлайн-додатки, що дозволяють перевірити, чи не належить певний вид риби до вразливих або вимираючих. Також проводяться кампанії проти споживання риб, вилов яких завдає шкоди екосистемам, наприклад, тунця з погано контрольованих районів або креветок з мангрових ферм, які знищують природне узбережжя.

Таким чином, Всесвітній день рибальства стає дедалі більше не святом, а маркером відповідальності. Від того, як ми ставимось до води, риби та природних ресурсів сьогодні, залежить, чи буде що святкувати завтра. І хоча Україна має свої рибальські традиції — від дунайського оселедця до карпа в сітці на Сорочинському ярмарку — варто пам’ятати: культура не може існувати без природи. Якщо океани стануть мертвими зонами, жодна вудка не допоможе.

Всесвітній день рибальства — це нагода переглянути свої звички, замислитись над джерелом того, що на нашій тарілці, і зробити хоча б один крок у бік відповідального споживання. Адже рибальство — це не лише про улов, а про зв’язок між людиною й водною планетою.

Більше новин читайте на GreenPost.