Росію масово атакували безпілотниками: які дрони брали участь в атаці та про що це може свідчити

Удар безпілотниками по російських об'єктах, розташованих за сотні кілометрів один від одного, став наймасовішим (і фактично першим таким) з початку війни. БПЛА атакували нафтобази та пункти ФСБ. У «Дзеркалі» розбиралися, про що це може свідчити, і розповіли, які дрони використовувалися, а також у чому їхні особливості.

28 лютого відразу в кількох російських регіонах упали дрони. Частина безпілотників завдала збитків будинкам та інфраструктурі, частина просто впала на землю. При цьому географія нальотів виявилася надзвичайно широкою: БПЛА атакували чи намагалися атакувати цілі від Підмосков'я до Кавказу (і, можливо, навіть у Ленінградській області).

Один із дронів упав у Московській області — шкоди він не завдав, але безпілотник знайшли поблизу газової компресорної станції під містом Коломна. Згодом повідомлялося, що співробітники ФСБ Росії виявили на дроні «дві вибухівки С-4 та чотири заряди до РПГ-7». Цього ж дня над Санкт-Петербургом закрили повітряний простір під приводом навчань — при цьому в місті запровадили план «Килим», який зазвичай оголошується при незаконному перетині кордону.

Ще три дрони в ніч на 28 лютого атакували південь Росії: один із них упав у селищі Новий у Гіагінському районі Республіки Адигея (один із суб'єктів РФ, розташований на Північному Кавказі), розташованому за 90 км від Краснодара та за 160 км від міста Туапсе. Другий і третій долетіли вже до самого Туапсе й атакували нафтобазу, розташовану там.

Цього разу атака виявилася вдалішою — безпілотники потрапили в нафтобазу, і вибухами було зруйновано одну з будівель (щоправда, не саме нафтосховище — найважливіша частина нафтобази — а будівлю бойлерної). Стверджується, що всього за 30 м від місця вибухів розташована казарма Міністерства оборони Росії.

На день раніше, 27 лютого, ударів зазнали прикордонні з Україною російські регіони — Білгородська та Брянська області. Спочатку вважалося, що в Білгороді впало три дрони, потім з'ясувалося, що чотири — один із них звалився на дах супермаркету, викликавши спалах. Повідомлялося, що безпілотники вдалося придушити системами радіоелектронної боротьби (РЕБ), а ймовірною ціллю була одна з електропідстанцій.

У Брянській області також зафіксовано чотири БПЛА: один був збитий, а троє атакували вишку технічного спостереження, яку використовують прикордонники.

Україна факт атаки не визнавала. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у своєму твіттері назвав удари дронами «внутрішніми атаками» і додав, що «Україна не завдає ударів по територї Росії. Україна веде оборонну війну для деокупації всіх своїх територій. Це аксіома...».

Пізно ввечері 28 лютого вибухи пролунали на військовому аеродромі в Єйську Краснодарського краю. Місцева влада спочатку повідомила про тактичні навчання, що проводяться в районі, але пізніше з'явилися відомості про те, що об'єкт був атакований дронами.

1 березня представники Міноборони Росії заявили, що запобігли «масованій атакі» українських безпілотників на об'єкти в Криму, в якій брало участь 10 дронів. З них шість нібито збила ППО, а чотири придушили системи радіоелектронної боротьби. Щоправда, місцеві пабліки повідомляли, що близько 2.30 ночі гучний вибух чули в районі Євпаторії, а у селищі Чорноморське вибухи лунали «всю ніч до початку 5-ї ранку».

Чим атакували російські об'єкти?

Щонайменше частину об'єктів була атакована безпілотниками радянського виробництва Ту-141 «Стриж». Про них відомо давно: схоже, саме такі атакували аеродроми стратегічної авіації Росії у Дягілєві й Енгельсі на початку грудня минулого року.

Схоже, саме такий апарат упав і в Адигеї: у мережі з'явилися фото уламків БПЛА, в яких вдалося впізнати частину цього БПЛА, а саме рульову машину РМ-100-3. Цей механізм використовується якраз у Ту-141.

Можливо, «Стриж» використовувався і при атаці на нафтосховище в Туапсі: керівник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв зазначав, що на відео атаки чути не лише вибух, а й звук реактивного двигуна. БПЛА з такою силовою установкою у світі досить мало, і з початку війни відомо про використання лише реактивних «Стрижів».

А ось безпілотник, що долетів до Підмосков'я, набагато цікавіший. У мережі є фото дрона, що впав під Коломною, — в ньому можна безпомилково впізнати машину українського виробництва Ukrjet UJ-22 Airborne.

Цей дрон вперше був представлений компанією Ukrjet, що випускає різні БПЛА, на виставці «Зброя та безпека-2021» у Києві. За своєю суттю це багатоцільовий безпілотний літак, зроблений із композитів і приблизно аналогічний за російським класом «Орлану-10». Такі дрони оснащуються не електричними (як комерційні квадрокоптери чи FPV-дрони), а бензиновими двигунами: це дозволяє проводити в повітрі не лічені хвилини, а дуже довгий час і відлітати на величезні відстані.

Так, виробник вказує, що в повітрі апарат може проводити до семи годин і за крейсерської швидкості 120 км/год (максимальна — до 160) відлітати на відстань до 800 км. Дрон літає на висотах від 50 до 6000 м.

При цьому БПЛА може працювати і розвідником, і як ударна машина. Для ефективної розвідки на нього може встановлюватись оптико-електронна станція та фотоапарат. А якщо потрібно завдати удару по противнику, то замість обладнання для стеження апарат може брати на борт бойову частину масою до 20 кг.

Спеціалізованих ракет або бомб для UJ-22, зважаючи на все, не розробляли. Хоча безпілотник не кустарний, його засоби враження перероблені з наявних. Для знищення живої сили противника він може використати міни до 82-міліметрового міномета (такі дуже поширені на пострадянському просторі). Якщо потрібно вражати техніку, то БПЛА бере на борт кумулятивні гранати до протитанкового гранатомета РПГ-7, яким розробники додали оперення, щоб точніше влучали.

Крім імпровізованих бомб, безпілотник може використовуватися і як носій баражувального боєприпасу (дрона-камікадзе) UJ-31 Zlyva. Цей безпілотник повітряного базування має бойову частину ПГ-7ВМ (ту саму гранату від РПГ-7).

БПЛА UJ-22 здатний доставити дрон-камікадзе на відстань 150-200 км від точки зльоту, після чого той може пролетіти ще до 60 км самостійно.

Дроном UJ-22 Airborne управляє команда операторів із наземної станції (виробник поставляє її разом із дроном). Однак можливий і автоматичний політ з корекцією GPS. Ба більше, на дальності до 800 км UJ-22 може летіти тільки в автоматичному режимі: безпілотники з керуванням не супутником, а з землі (навіть знаменитий «Байрактар») не можуть керуватися людиною на дистанції більше 150-200 км: кривизна Землі не дасть радіосигналам зі станції дійти до дрона.

Сама компанія-виробник UJ-22 повідомляє, що передача даних із дрона можлива лише на відстані до 100 км. Схоже, що і керувати машиною в неавтоматичному режимі можна на такій відстані. На сайті Ukrjet вказано, що безпілотний літак може літати у простих і складних метеоумовах, у будь-яку пору року, а також в умовах активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби.

Зазначається, що машина не потребує спеціалізованої інфраструктури для зльоту-посадки, а її підготовка до застосування триває не більше 10 хвилин. Команда, яка керує безпілотником, складається з чотирьох осіб.

Про що може свідчити ця атака?

Той факт, що «Ейрборни» успішно долетіли до цілого ряду міст Росії аж до Підмосков'я, означає одне: Україна отримала одночасно дуже просту і далекобійну зброю для вражання цілей на величезних відстанях. Підвісивши під дрон боєприпаси, можна підняти його у повітря, дати координати цілі та відправити у політ в один кінець.

При цьому можна використовувати й інші засоби поразки (нагадаємо, на дроні, що впав під Коломною, співробітники ФСБ виявили те, що назвали С-4 — це американський термін, яким часто узагальнено називають будь-яку пластичну вибухівку незалежно від марки). Оскільки дрон може брати на борт до 20 кг, це досить серйозний показник — куди більше, ніж у комерційних коптерів.

Дрон невеликих розмірів і зроблений не з металу, а з композитів — це робить його дуже складною для радарів ціллю, на екранах «Ейрборн» майже непомітний. Збити його, щоправда, дещо простіше, ніж комерційні коптери, — бензиновий двигун випромінює тепло, і в БПЛА можна пустити ракету з інфрачервоною головкою самонаведення. Однак для цього машину спочатку потрібно помітити, що може бути вкрай тяжко, особливо вночі.

У компанії Ukrjet вказують, що безпілотник може працювати в умовах радіоелектронної боротьби, проте деякі апарати, за твердженнями російської сторони, були «пригнічені РЕБ». Найімовірніше, йшлося про заміну сигналів супутникової навігації — перехоплювати управління дронами не було в кого, оскільки політ відбувався в автоматичному режимі. Саме це могло спричинити падіння безпілотника під Коломною.

Проте варто зазначити, що навіть якщо українські БПЛА були пригнічені РЕБ, їх повністю прошляпила ППО. Не дивно: як ми писали вище, помітити зроблений з композитів невеликий дрон вкрай непросто. Виходить, що не лише реактивний «Стриж», а й тихохідні безпілотні літаки можуть спокійно «мандрувати» Росією на сотні кілометрів, і завадити їм можуть (якщо можуть) лише засоби радіоелектронної боротьби.

Щоправда, вибухівки UJ-22 може нести значно менше, ніж «Стриж», який є чималенькою крилатою ракетою. З іншого боку, 20 кг вибухової речовини — це також чимало, відомі іранські «Шахед-136», які принесли Україні багато горя, несуть порівнянну бойову частину в 50 кг. Натомість, на відміну від радянських «Стрижів», яких свідомо скінченне число (їх давно не виробляють), якщо Україна зможе виробляти у себе «Ейрборни» у великій кількості, то удари по об'єктах у Росії можуть стати постійними. При цьому кожну більш-менш важливу ціль буде важко захистити засобами РЕБ.

У даному випадку головне питання у тому, скільки нових дронів українська оборонна промисловість зможе виробляти. Якщо її можливості виявляться великі, то ЗСУ зможуть відправляти на важливі об'єкти Росії (ті ж аеродроми) цілі загони безпілотників, проти яких не надто корисні системи ППО. А якщо з UJ-22 будуть використовувати баражувальні боєприпаси, то точність таких ударів може стати ще вищою.

Довгий час масовані нальоти ракет і дронів проводилися виключно Росією з українських об'єктів. У січні 2023 року волонтер і телеведучий Сергій Притула й активіст Сергій Стерненко оголосили результати збору на дрони з дальністю 800 км.

«Росіяни, в цю гру можна гратися вдвох», — сказав тоді Притула, маючи на увазі атаки РФ з цивільної інфраструктури іранськими безпілотниками.

Принагідно нагадаємо, що удару по аеродрому в Енгельсі було завдано безпілотником радянського виробництва (ФОТО).

Окрім того, копійчаний камікадзе, що знищує будь-яку техніку: ЗСУ почали масово використовувати на фронті FPV-дрони (ФОТО, ВІДЕО).