Росіяни модернізували «Ланцет» — чи не єдиний дрон-камікадзе, який застосовують по військових об'єктах
Удари безпілотниками то завдаються дуже часто, то зовсім припиняються, ніби партія закінчилася, а ще не привезли.
З минулого літа в мережі періодично з'являються ролики з кадрами ураження техніки ЗСУ російськими безпілотниками «Ланцет-3». Ця зброя стала чи не єдиним ударним дроном, який застосовується не по цивільних, а по військових об'єктах, і при цьому явно існує не в одному чи кількох примірниках, а виконана значною партією. «Дзеркало» розповідає про цей БПЛА.
Чим є «Ланцет»
«Ланцет» — представник дронів-камікадзе, відомих як барражуючий боєприпас. Це безпілотник, що несе бойову частину з вибуховою речовиною та готовими осколками, здатний деякий час кружляти над полем бою, виявляти мету, а потім пікірувати на неї та підривати (при цьому самознищуючись).
При цьому поняття «дрон-камікадзе» і «барражуючий боєприпас» не синоніми — перший термін ширший і включає в себе другий. Наприклад, найвідоміший «російський» дрон-камікадзе — поставлений з Ірану Shahed-136, у Росії перейменований на «Герань-2» — не є барражуючим боєприпасом. Вишукувати цілі на полі бою, а потім знищувати їх він не здатен. Це просто одноразовий літак, який може долетіти до заздалегідь відомого пункту та вибухнути поряд із ним — так можна пошкодити чи знищити електричну підстанцію, але не САУ, танк чи РСЗВ.
«Ланцет» же здатен працювати якраз на полі бою і бити навіть по рухомих цілях (правда, не завжди, але про це нижче), що робить його значно небезпечнішим. При цьому під назвою ховається не якась конкретна модель, а кілька дронів різної потужності. Так, «Ростех» згадував про два варіанти під назвами «Ланцет-1» і «Ланцет-3» — схожі за дизайном, але відмінні за бойовими можливостями.
Зовнішність «Ланцета» не переплутати майже ні з якими іншими дронами: він має чотири пари крил — дві попереду і дві ззаду — у вигляді двох літер Х. У передній частині БПЛА розташовані оптичні пристрої, за ними — бойова частина, а в хвості — електромотор із пропелером.
Незвичайна форма дронів, за словами розробників, обрана не просто так.
«X — це керованість і маневреність. Подвійний Ікс — наше абсолютне ноу-хау. На великих швидкостях великі площини поводяться не дуже добре, присутні викривлюючі моменти. Ми зменшили розмах, залишивши ту ж масу корисного навантаження й удвічі збільшили швидкість. При пікіруванні та маневруванні така схема поводиться набагато краще, до того ж сильно зменшуються габарити виробу», — говорив генеральний директор компанії Zala Aero, що розробляє БПЛА, Олександр Захаров. Підприємство займається безпілотниками з 2003 року та входить до концерну «Калашников».
Запускаються «Ланцети» із наземної катапульти, у польоті вони розвивають швидкість до 110 км/год. Різні версії безпілотника можуть перебувати у повітрі 30-40 хвилин. Дрон має блок телевізійного наведення — тобто оператор може керувати ним, отримуючи картинку із вбудованої в безпілотник камери, яка передає зображення аж до моменту влучання в ціль і вибуху.
Залежно від версії «Ланцет» має різну бойову частину — наприклад, «Ланцет-1» оснащується осколково-фугасною БЧ масою в 1 кг, а «Ланцет-3» — 3 кг.
Вперше барражуючий боєприпас показали на збройовій виставці «Армія-2019».
Що відомо про бойове застосування «Ланцетів» до війни в Україні
Вперше барражуючі боєприпаси «Ланцет» з'явилися в бойових умовах під час російської кампанії в Сирії — їх випробували в грудні 2020 року. Глава «Ростеху» Сергій Чемезов зазначив тоді, що дрони «досить ефективні», однак мають невисоку потужність (навіть бойова частина масою 3 кг досить невелика, а 1 кг — тим більше). Жодних інших конкретних відомостей про реальні результати бойового застосування російських машин не надійшло: лише загальні слова про «високу ефективність».
Згодом стало відомо, що з'явилася ще одна версія дрону — на початку 2022 року стало відомо про новий варіант «Ланцета», також випробуваний у Сирії. «Абсолютне ноу-хау» у вигляді двох однакових Х-подібних крил відійшло у минуле, модернізований БПЛА отримав одне велике крило й одне набагато менше. Також було збільшено бойову частину (згодом з'ясувалося, що до 5 кг). Випробування пройшли буквально на порозі вторгнення в Україну — новини про них з'явилися 18 лютого 2022 року.
«Ланцети» після початку вторгнення Росії в Україну
За словами деяких російських ЗМІ, «Ланцети» використовувалися армією Росії з початку війни. Це, найімовірніше, неправда. Практично єдиною згадкою безпілотника в перші тижні вторгнення став запис одного з відомих проросійських блогерів — він обурювався, що колони ЗСУ пересуваються абсолютно вільно, оскільки ніяких «Ланцетів» та інших ударних БПЛА у повітрі немає.
Усю весну про дрони-камікадзе нічого не було чути: справа навіть не у відсутності конкретних фактів застосування, про них просто не говорили. Перші відомості про те, що на фронті є «Ланцети», з'явилися 7 червня 2022 року — про це розповів «Ростех». Конкретних відомостей про те, де, коли і з якою результативністю використовуються дрони, не надійшло, однак у повідомленні вказувалося, що серійні постачання безпілотників до російської армії мали розпочатися 2022 року. Наступні події показали, що ця інформація, судячи з усього, відповідала істині — вочевидь, у першому півріччі дрони до військ просто не дісталися, і ті не встигли освоїти їх.
6 липня 2022 року про те, що «Ланцети», можливо, використовуються по ЗСУ, почали згадувати українські канали. А 15 липня перший знайдений «Ланцет» показав у своєму твіттері український розслідувач за відкритим джерелом Necro Mancer. За його словами, дрон упав у Запоріжжі.
Російські канали підтвердили, що це зафіксоване перше застосування боєприпасу на фронті. Очевидно, цей безпілотник не спрацював (інакше від нього залишилися б хіба дрібні уламки), проте він став аж ніяк не останнім. Уже за кілька днів з'явилися відео з камер дронів (як стверджувалося, саме «Ланцетів»), які завдають ударів по українських позиціях.
А 22 липня стали доступні кадри з розвідувального безпілотника, на яких видно і процес ураження баражуючим боєприпасом вантажівки, що буксирує гаубицю. При цьому на звичайні «Ланцети» з однаковими парами Х-подібних крил дрон ніяк не скидався — передня пара була набагато більшою. Схоже, що це була перша поява на фронті того самого модернізованого «Ланцету» зі збільшеною бойовою частиною, яку Росія випробовувала у Сирії.
Із кінця липня удари барражуючими боєприпасами стали досить регулярними, хоч і нечастими. У серпні один із «Ланцетів» влучив у самохідну гаубицю М109 ЗСУ, поставлену з Норвегії, — мабуть, це була одна з ранніх версій дрону з недостатньо потужною бойовою частиною, оскільки навіть при прямому влучанні він не зміг знищити самохідку, а лише пошкодив її та поранив частину екіпажу. Вже в цей період українські військові навчилися збивати ці безпілотники, оборонне видання Defense Express писало, що це можливо зробити навіть зі стрілецької зброї.
На початку осені «Ланцети» майже не з'являлися на фронті: вочевидь, улітку було витрачено якусь стартову партію, а наступної довелося чекати довго. Однак із середини жовтня удари відновилися. На більшій частині кадрів ураження української техніки «світилися» дрони зі збільшеним переднім крилом. Один із боєприпасів влучив у машину, яку російські канали прийняли за ЗРК «Бук» — правда, його ракети після влучання чомусь не вибухнули, а розслідувачі нідерландського блогу Oryx, що спеціалізується на підрахунку втрат техніки, пояснили, що це дерев'яний муляж.
Проте свою здатність влучати в техніку та знищувати її «Ланцети» довели — наприклад, зруйнували український радар. Бойової частини модернізованих дронів вистачало на те, щоби підривати бойові машини, а не просто ушкоджувати їх, як боєприпас, який у серпні не зміг знищити САУ. Випадки ураження були досить численними протягом усього листопада 2022 року, у першій половині грудня настало затишшя, а з середини того ж місяця удари почалися знову.
21 грудня 2022 року в російському Національному центрі управління обороною відбулася виставка — і на ній офіційно показали «Ланцет» із збільшеним переднім крилом (схоже, що практично всі випадки успішного враження української техніки було скоєно саме цим варіантом дрону). Цього разу озвучили його назву — «Ланцет-3М».
24 грудня два такі дрони з якоїсь причини не змогли вразити ціль і зависли, заплутавшись у сітці маскувань над українським танком Т-72М. Навряд чи безпілотник, що летить із великою швидкістю, могла зупинити мережа — імовірно, барражуючі боєприпаси не змогли спрацювати штатно з якоїсь іншої причини.
Які висновки можна зробити
Якщо ранні версії «Ланцетів», швидше за все, виявилися недостатньо ефективними (такий дрон показав нездатність знищити навіть гаубицю, що буксирується), то версія «Ланцет-3М» виявилася цілком працюючим барражуючим боєприпасом: такі машини знищили досить багато української техніки. При цьому, зважаючи на все, російські джерела самі довгий час були не в курсі, що є якась модернізована версія боєприпасу: вже в листопаді, коли «Ланцет-3М» нерідко використовувалися на фронті, ЗМІ РФ писали про звичайні «Ланцети» з трикілограмовою бойовою частиною та двома Х-подібними крилами.
Відомий російський телеграм-канал Moscow Calling не раз стверджував, що, найімовірніше, «Ланцет-3М» зроблено в Ірані, оскільки раніше про модернізовані дрони нічого не було чути, та й на сайті виробника їх немає. До слова, перша знайдена згадка про БПЛА, схожий на «Ланцет-3М», також стосувалась Ірану: ще в 2020 році схожу модель показував і описував відомий блог imp-navigator, що спеціалізується якраз на Ірані. Тоді безпілотник було помічено в Сирії, й автор блоку припустив, що він сирійський і зроблений за допомогою іранців.
При цьому жодних прямих підтверджень того, що «Ланцет-3М» справді поставлено з Ісламської Республіки, немає (а з непрямих — лише те, що удари безпілотниками то завдаються дуже часто, то зовсім припиняються, ніби партія дронів закінчилася, а ще не привезли). Однак це може відбуватися й у разі створення машин у Росії — наприклад, якщо підприємство може зробити лише обмежену кількість дронів, а військові чекають, коли їх набереться достатньо для масштабних ударів.
Тимчасом «спецоперація йде за планом, це все фейки»: навіщо насправді встановили ППО на московських дахах.
