Росія йде до поразки: є три сценарії програшу РФ у війні — FA
Безладна поразка Росії залишила б небезпечну дірку в міжнародній системі.
Війна за своєю природою непередбачувана. Справді, перебіг конфлікту спростував поширені ранні прогнози про те, що Україна швидко впаде; поворот долі неможливо скидати з рахунків. Проте, схоже, Росія йде до поразки. Менш виразно те, якої форми набуде ця поразка. Існують три основні сценарії, і кожен із них матиме різні наслідки для політиків на Заході та в Україні, розповідає Foreign Affairs.
Перший і найменш імовірний сценарій полягає в тому, що Росія погодиться на свою поразку, погодившись на врегулювання шляхом переговорів на умовах України. Щоби цей сценарій матеріалізувався, багато що має змінитися, бо зникла всяка подоба дипломатичного діалогу між Росією, Україною та Заходом. Масштаби російської агресії та розмах військових злочинів Росії ускладнили б для України прийняття будь-якого дипломатичного врегулювання, яке рівносильне чомусь меншому, ніж повна капітуляція Росії.
Проте російський уряд — за Путіна чи його наступника — може спробувати зберегти Крим і вимагати миру в інших місцях. Аби зберегти обличчя всередині країни, Кремль може заявити, що готується до довгої гри в Україні, не виключаючи можливості додаткових військових вторгнень. Він міг би покласти провину за свою неефективність на НАТО, стверджуючи, що перемозі Росії завадили постачання зброї альянсу, а не сила України. Щоб цей підхід прижився всередині режиму, прихильників жорсткої лінії, можливо, включно з Путіним, доведеться відтіснити на узбіччя. Це було би важко, але не неможливо. Проте за Путіна такий результат малоймовірний, враховуючи, що його підхід до війни з самого початку був максималістським.
Другий сценарій поразки Росії передбачає провал на тлі ескалації. Кремль нігілістично прагнутиме продовження війни в Україні, запустивши при цьому кампанію невизнаних диверсій у країнах, що підтримують Київ, і в самій Україні. У найгіршому випадку Росія може зробити вибір на користь ядерного удару по Україні. Тоді війна призведе до прямої військової конфронтації між НАТО та Росією. Росія перетвориться з ревізіоністської держави на державу-ізгоя — перехід, який уже відбувається, — і це зміцнить переконаність Заходу в тому, що Росія є унікальною і неприйнятною загрозою. Перетин ядерного порогу може призвести до втручання НАТО у війну із застосуванням звичайних озброєнь, що прискорить поразку Росії на землі.
Остаточним сценарієм закінчення війни буде поразка через крах режиму, причому вирішальні бої відбуватимуться не в Україні, а в залах Кремля чи вулицях Москви. Путін жорстко зосередив владу у своїх руках, і його завзятість у програшній війні поставила його режим на хибний ґрунт. Росіяни продовжуватимуть марширувати за своїм невмілим царем лише до певного моменту. Хоча Путін приніс Росії політичну стабільність — цінний стан справ з огляду на переломи пострадянських років — його громадяни можуть відвернутися від нього, якщо війна призведе до загальних поневірянь. Крах його режиму міг означати негайне припинення війни, яку Росія не змогла би вести в умовах внутрішнього хаосу, що настав. Державний переворот, за яким послідувала громадянська війна, повторить те, що сталося після приходу до влади більшовиків у 1917 році, що прискорило вихід Росії з Першої світової війни.
Хай би як там було, поразка Росії, звичайно, вітатиметься. Це звільнить Україну від жахів, котрі вона пережила після вторгнення. Це зміцнило би принцип, за яким напад на іншу країну не може залишитися безкарним. Це може відкрити нові можливості для Білорусі, Грузії та Молдови, а для Заходу — доробити Європу за своїм образом і подобою. Для Білорусі може відкритися шлях до кінця диктатури та до вільних і справедливих виборів. Грузія, Молдова й Україна могли б разом прагнути до можливої інтеграції до ЄС і, можливо, до НАТО, наслідуючи моделі урядів Центральної та Східної Європи після розпаду Радянського Союзу.
Хоча поразка Росії принесла би багато користі, Сполученим Штатам та Європі слід підготуватися до регіональних та глобальних заворушень, які вона викличе. З 2008 року Росія є ревізіоністською державою. Вона перекроювала кордони, анексувала територію, втручалась у вибори, втручалась у різні африканські конфлікти та змінювала геополітичну динаміку Близького Сходу, підтримуючи сирійського президента Башара Асада. Якби Росія зробила радикальну ескалацію або розкололась у хаосі замість визнати поразку шляхом переговорів, наслідки відчувалися б в Азії, Європі та на Близькому Сході. Заворушення можуть набути форми сепаратизму та відновлення конфліктів усередині та навколо Росії, найбільшої у світі країни на суші. Перетворення Росії на державу, яка не відбулася, яка роздирається громадянською війною, відродить питання, з якими західним політикам довелося зіткнутися в 1991 році: наприклад, хто отримає контроль над російською ядерною зброєю? Безладна поразка Росії залишила б небезпечну дірку в міжнародній системі.
Нагадаємо, лише місяць розвинена країна може витримати серйозну війну — експерт.