Осінь — період, коли підвищується ризик виникнення депресії. Яка різниця між депресією та хандрою, а також які є характеристики клінічного стану, який довго розвивається і лікується, зокрема довготривалим прийомом ліків, розповів у інтерв’ю GreenPost психіатр Геннадій Зільберблат.
За його словами, на людину негативно впливає скорочення світлового дня. Коли природа в’яне, у більшості людей спостерігається зсув – не до депресії, але до депремованості. Тому восени зазвичай весела, активна людина стає дещо пасивною, млявою, у неї знижується настрій, працездатність.
«Усі ці процеси можуть бути виражені меншою чи більшою мірою, аж до важких депресивних епізодів – із думками про до(без)цільність життя – чи варто жити далі, а в деяких випадках навіть зі спробами вкоротити собі віку. Найчастіше це спостерігається у віці після 50-60 років, хоча такі зміни можуть бути і в людей молодих – 20-30-річних. Усе залежить від їхнього психічного стану. Тому восени ми спостерігаємо почастішання надходження до психіатричних стаціонарів хворих зі зниженим настроєм і, як ми називаємо, субдепресивною симптоматикою, депресивною, тяжкою – аж до суїцидальних спроб», – говорить Зільберблат.
Психіатр радить велику увагу приділяти тому, що говорить людина. Якщо вона заводить мову про сумне, ностальгує, згадує рідних і близьких, нічому не радіє, починає частіше плакати – все це характеризує ступінь депресії. Навіть фізіологічні зміни відбуваються – наприклад, починаються закрепи.
Лікар пояснює, що залежно від ступеня депресивного радикалу такі хворі потребують лікування, амбулаторного чи стаціонарного. Воно може бути таблетованим чи ін’єкційним, а паралельно обов’язково проводять психотерапію, реабілітаційні заходи.
Раніше ми писали, що восени в терапевтичних стаціонарах лежить до 40% хворих, яких має лікувати психіатр.