Причини загибелі бджіл в Україні — заборонені хімікати та легковажність пасічників

Українські бджоли в цьому році стали гинути дуже рано. Вітчизняні вчені розібралися через що померли комахи. Повідомляє Укрінформ.

У попередні роки ця проблема у пасічників виникала зазвичай влітку, коли аграрії починали активно обробляти поля від шкідників. У Науковому токсикологічному центрі ім. академіка Л.І. Медведя дослідження загиблих бджіл виявило незвичайну причину – комахи почали гинути ще ранньої весни через посіви потруєного насіння. Усе через те, що використані аграріями інсектициди внаслідок сухої та вітряної погоди розносилися на значні відстані, осідаючи на рослинах та деревах. Відповідно, страждали й комахи, які на них сідали. Від масового бджолиного мору постраждали пасічники з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини. А згодом на сполох забили і в Держпродспоживслужбі, наголосивши, що й проблема пестицидів при обробці полів теж залишається. Тобто, найгірше для бджолярів ще попереду. 

Заборонені пестициди

Згідно з законом “Про бджільництво” агровиробники повинні використовувати лише препарати, внесені в державний реєстр пестицидів, й дотримуватися рекомендацій їхнього застосування, щоб не нашкодити бджільництву. А саме: не пізніше ніж за три доби до хімічних обробок полів сповіщати про це власників пасік та органи місцевого самоврядування, не допускати обробки квітучих медоносів під час масового льоту бджіл і саму обробку проводити у вечірні або ранкові години за відсутності вітру.

Порушення цих вимог гарантовано веде до масового отруєння бджіл. А відповідно, до падіння обсягів виробництва меду. Приміром, у 2018 році через несанкціоноване застосування засобів захисту рослин фермерами станом на початок липня загинуло 30-40 тисяч бджолосімей по всій Україні. 

У ЄС у 2018 році взагалі заборонили використовувати на відкритому просторі шкідливі для бджіл інсектициди. Під заборону потрапили три основні діючі речовини – імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам. Тоді ж у вітчизняному Міністерстві аграрної політики відзвітувалися, що разом з Мінприроди та фахівцями Національної академії аграрних наук вивчають це питання. Але, схоже, далі розмов діло не пішло. 

Завідувачка лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича Тетяна Єфіменко стверджує, що в Україні й досі спокійно реєструють препарати на основі згаданих діючих речовин. 

“У групі для бджолярів на Фейсбук я нещодавно побачила оголошення, що одним із цих препаратів будуть оброблятися поля в період цвітіння – це просто жах! У Європі їх заборонили навіть як протруювачі, тобто для обробки насіння при посіві. Натомість наші фермери без обмежень ними користуються, що в умовах нашої екології (засуха, безконтрольні вирубки лісів та видобуток бурштину, пилові бурі) викликає масову загибель бджіл”, – обурюється Тетяна Єфіменко.

Вона додає, що це дійсно високоефективні препарати, але за умови їх використання в закритому ґрунті. Якщо ж застосувати у відкритому ґрунті, то навіть їх випари у спеку можуть бути отруйними для комах. 

«У жодному випадку ці препарати не можна використовувати під час цвітіння, а особливо ще й вдень. Якщо далі так триватиме буде – настане катастрофа. Адже бджоли – це не тільки мед, а ще врожай багатьох фруктових культур”, – каже Тетяна Єфименко.

Легковажність деяких бджолярів

Але перекладати відповідальність за отруєння бджіл лише на агровиробників теж не варто. Завідувач відділу технологій утримання бджіл і виробництва продукції бджільництва Олександр Міщенко говорить, що і пасічники своєю чергою мають дотримуватися певних правил комунікації. Як мінімум повідомляти фермерів, аграріїв та місцеву владу про свої пасіки на їхній території. 

“Якщо цього не зробити, то звідки фермер чи аграрій знатиме, що в лісі чи в полі розташована пасіка? В результаті власної ж безвідповідальності деякі пасічники втрачають бджіл”, – каже Олександр Міщенко.

Він наголошує: важливо, щоб усі пасіки були зареєстровані – хоча б у місцевих органах влади. В країнах Європи пасічники отримують сповіщення у вигляді смс про те, що у певний день проходитиме обробіток того іншого поля. 

“Найголовніше, що бджола запилює сільськогосподарські культури, сади, і від цього збільшується урожай – як мінімум на 30%. Агрономи, фермери, аграрії, які це розуміють, спеціально запрошують до себе пасічників, навіть платять їм гроші за запилення, забезпечують умовами утримання на своїй території бджолиних сімей. Такі приклади є в Україні, і я б дуже хотів, щоб така співпраця пасічників та аграріїв розвивалася. Тоді ми матимемо і більші врожаї, і здоровіших бджіл”, – наголошує Міщенко.    

Нагадуємо, на Кіровоградщині загинуло понад 2 млн бджіл.
Тим часом, українські пасічники презентували “вибуховий” мед.